Опис

Статут благодійної організації у формі благодійного фонду

Умови та порядок проведення державної реєстрації благодійних організацій визначені постановою Кабінету міністрів України від З0.03.1998 № 382. Розглянемо положення цього нормативного акту більш детально.

Для початку треба визначитися, на якій саме території діятиме благодійна організація. Це важливо для визначення, до якого саме реєструючого органу потрібно подати установчі документи майбутньої організації. Якщо необхідно створити міжнародну чи всеукраїнську благодійну організацію, то її державну реєстрацію здійснюватиме Міністерство юстиції України. Органами державної реєстрації для місцевих благодійних організацій будуть обласні управління юстиції. Якщо діяльність благодійної організації з місцевим статусом поширюється на територію двох і більше областей, то її державна реєстрація здійснюються відповідним реєструючим органом за місцем розташування виконавчого органу благодійної організації.

Правильно обраний при реєстрації статус для благодійної організації (міжнародна, всеукраїнська чи місцева) матиме важливе значення у взаємовідносинах із податковою інспекцією, яка під час перевірок фактично здійснених заходів та операцій часто звертає увагу на їх відповідність положенням статуту організації щодо поширення її діяльності на певну територію. Тобто, якщо благодійна організацію з місцевим статусом проводить будь-яку акцію у всеукраїнському масштабі, то це може призвести до звинувачень у здійсненні нестатутної діяльності . Обираючи відповідний статус для благодійної організації, потрібно знати, що для реєстрації благодійної організації із всеукраїнським статусом треба представити до реєструючого органу документи, що підтверджують поширення діяльності на територію більшості (не менше чотирнадцяти) областей України. А для благодійної організації з міжнародним статусом потрібен додатковий документ про поширення діяльності на територію хоча б однієї з іноземних держав.

Для державної реєстрації благодійної організації з будь-яким територіальним статусом до відповідного реєструючого органу подається заява, підписана всіма засновниками такої організації. Заява має бути складена за формою, наведеною в додатку № 1 до вищезгаданої постанови КМ України. Підписи засновників благодійної організації під такою заявою (це можуть бути фізичні або юридичні особи), мають бути засвідчені нотаріально. Якщо у Вас немає змоги одночасно зібрати у нотаріуса всіх засновників, можна подавати до реєструючого органу заяву про реєстрацію від кожного із засновників окремо або заяви від групи засновників по кілька осіб.

Важливо, щоб під такою заявою чи заявами про реєстрацію поставили підписи всі без винятку засновники благодійної організації. Слід також звернути увагу на те, що згадана заява або заяви мають бути підписані засновниками та посвідчені нотаріально в місячний термін з дня прийнятгя ними рішення про заснування благодійної організації.

Далі розглянемо окремо кожен з установчих документів благодійної організації, що подається до відповідного реєструючого органу разом із заявою засновників. В першу чергу – це протокол установчих зборів (з’їзду, конференції), яким фіксуються рішення засновників про створення благодійної організації, затвердження її статуту та обрання виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів. Він складається у довільній формі, однак має певні загальноприйняті вимоги. Перш за все в тексті має бути чіткий перелік засновників благодійної організації – фізичних осіб та повноважних представників юридичних осіб, а також обраних з їх числа головуючого та секретаря таких зборів.

При складанні протоколів потрібно врахувати таке:

• в перелік присутніх на зборах повноважних представників юридичних осіб;
• засновників включати лише тих фізичних осіб, яким було делеговано право на участь в установчих зборах;
• в разі обрання до складу виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів відсутніх осіб варто зазначити, що це робиться за їх згодою ;
• слід вказувати результати голосування з кожного питання, що розглядалося;
• вирішити питання про надання повноважень фізичній або юридичній особі представляти інтереси засновників у відповідному реєструючому органі з усіх питань реєстрації благодійної організації, включаючи повноваження на одержання свідоцтва про державну реєстрацію та зареєстрованого статуту;
• протокол підписується обраними головуючим та секретарем, підписи яких не підлягають нотаріальному засвідченню.

Основні відомості, що обов’язково мають бути зазначені у статуті (положенні) благодійної організації, включають:

• назва благодійної організації;
• відомості про місцезнаходження благодійної організації, із зазначенням повної поштової адреси;
• посилання на один з обраних територіальних статусів благодійної організації, про які вже згадувалося ;
• посилання на організаційно-правову форму благодійної організації (членську благодійну організацію, благодійний фонд, благодійну установу або інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Правда, законодавством не передбачено чіткого розмежування між цими формами;
• предмет, цілі, завдання, напрями та основні форми (види) здійснення благодійної діяльності;
• вичерпний перелік форм (видів) здійснюваної ними діяльності. Щодо предмету, цілей та завдання благодійної організації, то Закон не встановлює їх вичерпного переліку.

Ще одним важливим документом, необхідним для реєстрації благодійної організації, є відомості про засновників організації, що складаються у довільній формі й підписуються одним із засновників або членом керівного органу управління благодійною організацією. Щодо фізичної особи-засновника благодійної організації зазначають : прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце проживання, а також місце роботи та посаду, а щодо юридичної особи-засновника – повну назву та юридичну адресу. Юридична особа-засновник подає до реєструючого органу нотаріально посвідчені копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а іноземна юридична особа-засновник – легалізовані в посольстві або консульстві України та перекладені українською мовою нотаріально посвідчені копії документів, що свідчать про реєстрацію такої особи в країні її місцезнаходження, а також статут (договір про створення) цієї іноземної юридичної особи.

До реєструючого органу подають також відомості про органи управління благодійною організацією. Їх складають у довільній формі – підписує їх один із засновників або член керівного органу управління благодійною організацією. Щодо посадових осіб органів управління благодійною організацією зазначають прізвища, ім’я та по батькові, роки народження, місця проживання, місця роботи та посади.

Подаються також відомості про наявність відділень (філій, представництв) благодійної організації, які мають бути підтверджені протоколами загальних зборів членів таких відділень або особистими заявами представників-фізичних осіб. Зрозуміло, що благодійна організація, яка щойно створюється, ще не має відділень в регіонах, однак для реєстрації досить лише ініціативної групи у складі двох-трьох осіб, які поділяючи положення статуту благодійної організації, складуть та підпишуть протокол загальних зборів відділення (філії), в тексті якого візьмуть на себе зобов’язання поширювати діяльність благодійної організації у своєму регіоні, в тому числі й через зареєстроване в установленому порядку відділення або філію благодійної організації. Підписи учасників цієї ініціативної групи з регіону не потребують нотаріального чи іншого аналогічного посвідчення. Проблему з поширенням діяльності благодійної організації на більшість регіонів України та за кордоном можна вирішити й шляхом надання спеціальних представницьких повноважень окремим фізичним особам, які постійно мешкають у регіонах. Однак слід мати на увазі, що на етапі реєстрації благодійної організації такі фізичні особи мають подати до реєструючого органу нотаріально посвідчену заяву, в якій вони погоджуються бути представником благодійної організації у своєму регіоні.

Важливу роль серед документів відіграє підтвердження юридичної адреси (місцезнаходження) організації. Його до реєструючого органу подає власник приміщення у формі гарантійного листа або договору оренди. Вибір місцезнаходження благодійної організації, відображений у її статуті, водночас означає автоматичний вибір податкової інспекції, на обліку якої знаходитиметься благодійна організація.

За наявності усіх перерахованих документів та їх правильного оформлення реєструючий орган надасть засновникам реквізити рахунку, за яким провадиться сплата за державну реєстрацію благодійної організації. Розміри такої плати встановлено та диференційовано постановою КМ України від 30.03.98 № 383. Для міжнародних благодійних організацій це вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8*17= 136 грн.), для всеукраїнських благодійних організацій – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.); а для місцевих благодійних організацій – п’ять неоподатковуваних мінімумів (85 грн.) Відтак орган державної реєстрації має два місяці для ухвали позитивного чи негативного рішення.

Державна реєстрація благодійної організації проведена. Які наступні кроки? Зауважимо, що коли нижченаведеними діями буде займатися не засновник чи керівник організації, а інша людина, то її повноваження слід підтвердити нотаріально посвідченим дорученням засновника (фізичної чи юридичної особи).

Насамперед слід подбати про присвоєння благодійній організації ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Для цього не¬обхідно подати до відповідного статистичного органу (наприклад, в Києві – до Міністерства статистики) облікову картку встановленого зразка, котру статистичний орган надає під час реєстрації. Для реєстрації слід мати при собі оригінал статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а також ксерокопію свідоцтва про державну реєстрацію благодійної організації. За присвоєння ідентифікаційного коду платять на рахунок органу статистики від 29 до 39 грн. залежно від статусу організації (місцевий, всеукраїнський або міжнародний).

Уся інформація, необхідна для за¬повнення облікової картки, міститься в статуті та свідоцтві про державну реєстрацію. Треба також знати іден¬тифікаційні коди засновників організації-юридичних осіб та іден¬тифікаційні номери засновників організації-фізичних осіб; їх повне найменування чи прізвище, ім’я та по батькові, місцезнаходження чи місце проживання та телефони. Заповнюючи картку, особливу увагу зверніть на розділ 17 цього документу “Види еко¬номічної діяльності та ознака зовнішньоекономічної діяльності”. Саме в цьому розділі має бути вказано, що основним напрямком діяльності організації є благодійництво. Документом, що підтверджує отримання благодійною організацією ідентифікаційного коду, є довідка про внесення до ЄДРПОУ, видана відповідним органом статистики, та відмітка цього органу на оригіналах статуту та свідоцтва про державну реєстрацію благодійної організації.

Наступний крок – постановка бла¬годійної організації на облік у міських чи районних органах Фонду соціального страхування. Щоб стати на облік у органах Фонду соціального страхування, слід подати картку встановленого зразка, що містить відомості, необхідні для реєстрації. Таку картку безкоштовно надають при реєстрації, а вся необхідна інформація для її заповнення є в статуті благодійної організації.

Ще при собі слід мати оригінали статуту та свідоцтва про державну реєстрацію і довідку про внесення благодійної організації до ЄДРПОУ. Документом, що підтверджує реєстрацію в органі Фонду соціального страхування, є повідомлення страхувальнику, в якому зазначено реєстраційний номер благодійної організації.

Далі треба поставити благодійну організацію на облік у міських чи рай¬онних органах Пенсійного фонду.Для цього до органу реєстрації подають заяву встановленого зразка, яку безкоштовно надають при реєстрації. Вся інформація для її заповнення теж є у статуті організації. Також подають но¬таріально посвідчені копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію благодійної організації і довідку про внесення благодійної організації до ЄДРПОУ. Ці нотаріальні копії залишаються у реєструючому органі. Документом, що підтверджує реєстрацію благодійної організації в органах Пенсійного фонду, є повідомлення, в якому зазначено реєстраційний номер організації. Необхідним атрибутом, що також посвідчує реєстрацію в органах Пенсійного фонду, є відмітка цього органу на оригіналі статуту благодійної організації. По завершенні реєстрації органи Пенсійного фонду надають довідку для пред’явлення в банк, корінець якої після відкриття банківського рахунку повертають до органу Пенсійного фонду, який видав довідку.

Тепер стає реальною постановка благодійної організації на облік в органах державної податкової служби. Необхідна заява встановленого зразка (у двох примірниках), яку безкоштовно надає податковий орган. Інформація для заповнення заяви вже міститься у попередньо оформлених установчих документах організації. Ще необхідно знати ідентифікаційні коди (коди ЄДРПОУ) засновників організації-юридичних осіб та ідентифікаційні номери засновників -фізичних осіб, їх повне найменування чи прізвище, ім’я та по батькові, місцезнаходження чи місце проживання та телефони. Крім заяви, до податкового органу подають нотаріально посвідчені копії статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також оригінал і ксерокопію протоколу керівного органу управління бла¬годійної організації, який прийняв рішення про створення організації та про призначення її керівника; оригінал і ксерокопію наказу керівника про при¬значення бухгалтера (якщо на цей час визначена кандидатура бухгалтера); оригінал та ксерокопію договору оренди чи іншого аналогічного договору, який підтверджує місцезнаходження організації. Постановка на податковий облік підтверджується довідкою, виданою податковим органом, та його штампом на оригіналі статуту благодійної організації.

Після цього слід відкрити банківський рахунок у національній і, коли це необхідно, іноземній валюті. До банківської установи подають заяву встановленого зразка, підписану керівником та бухгалтером (коли на час відкриття рахунку його вже призначено), а також картки зі зразками підписів (по дві на кожен тип рахунку, що відкривається). Підписи на картках засвідчують нотаріально. Заяву та картки надає банківська установа. До банківської установи також подають нотаріально посвідчені копії статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про внесення до ЄДРПОУ, видану Пенсійним фондом довідку для пред’явлення в банк, копію протоколу керівного орга¬ну управління організації, що прийняв рішення про створення організації та про призначення її керівника, а також копію наказу керівника про призначен¬ня бухгалтера (при умові, що бухгалтера вже призначено). Додатково подають лист від благодійної організації, адресований до банківської установи, з проханням тимчасово (максимальний термін до одного місяця) дозволити проведення операцій на рахунку організації без печатки та за одним підписом (останнє тільки для випадків, коли в організації відсутній бухгалтер).

Документом, що підтверджує відкриття рахунку, є довідка банківської установи та її відмітка на оригіналі статуту благодійної організації. Ще в банку дадуть лист (у двох примірниках) для податкової інспекції, де організація стоїть на обліку. Якщо благодійна організація відразу після відкриття рахунку має намір його використовувати, варто особисто доставити примірники листа банку до податкової інспекції та повернути один з них до банку з відміткою податківців. Лише після цього банк дозволить благодійній організації використовувати відкритий рахунок. Слід також подати повідомлення встано¬вленого зразка, в якому організація повідомляє податкову інспекцію про відкриття рахунків. Зауважимо, що із 2008 року вимога подавати такі листи та повідомлення вже не є обов’язковою, оскільки між податковими та банківськими установами налагоджено електронний обмін інформацією про відкриття та закриття рахунків. Після отримання банками електронного повідомлення про взяття на облік рахунків в податковій, такі рахунки вже можна використовувати.

Тепер настав час оформити документи для одержання дозволу на виготовлення печатки. Для цього до органів дозвільної системи подають за встановленою формою заяву; оригінал та нотаріально посвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію; довідку з банку про відкриття рахунку; витяг зі статуту в тій його частині, де йдеться про права організації мати печатку, штампи, банківський рахунок та самостійний баланс (таку довідку підписує керівник організації); ескізи печатки (штампу, коли це необхідно) у двох примірниках; ксерокопію довідки про внесення до ЄДРПОУ, а також квитанцію про сплату послуг дозвільної системи (34 гривні). Наданий органами дозвільної системи дозвіл на виготовлення печатки (штампу) дасть змогу отримати печатку, замовивши її у спеціалізованих підприємствах.

Наступний крок – реєстрація в рай¬онних чи міських державних центрах зайнятості. Таку реєстрацію здійснюють майже наприкінці тому, що на заяві встановленого зразка, крім підпису керівника та головного бухгалтера організації, обов’язково має бути печатка організації. Крім цього, для постановки на облік у центрі зайнятості достатньо лише пред’явити оригінали установчих документів організації.

Наприкінці важливо не забути подати до податкової інспекції заяву встановленого зразка з проханням про реєстрацію організації як неприбуткової. Це важливо для правильного звітування перед податковою (подається звіт неприбуткової організації).

Інтернет магазин українських юридичних документів documenti.com.ua пропонує зразок документа.

Також на Інтернет-ресурсі “Документи.Ком.ЮА” Ви маєте можливість придбати зразки інших юридичних документів: зразки договорів, позовних заяв, скарг, заяв та клопотань, та пакетні пропозиції для Вашого бізнесу.

Приєднуйтесь до нашого Telegram каналу, щоб дізнаватись про оновлення зразків документів на ресурсах https://documenti.com.ua та https://moe-pravo.com.ua/

Наші ПАРТНЕРИ:

Wayforpay

Monobank – отримати 50 гривень на рахунок за реєстрацію!

МОЄ ПРАВО

За цим запитом у нас шукають:

#Купити #скачати #придбати #завантажити #документи #зразки #шаблони #право #суд #провадження #спір #майно #договір #угода #позовназаява #клопотання #контракт #скарги #цивільнеправо #господарськеправо #процес #адміністративнеправо #кримінальнеправо #кодекси #закони #консультації #рішення #ухвали #постанови #адвокат #претензія #правочин