4 грудня на пленарному засіданні Верховної Ради депутати розглядатимуть у першому читанні законопроєкт №3335, який стосується особливостей діяльності АРМА – агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами. Автори проєкту у пояснювальній записці зазначають, що їхня мета – підвищення ефективності роботи агентства. Вони звертають увагу, що АРМА мала стати ефективним способом наповнення держбюджету шляхом реалізації набутих корупційними способами активів, але «запропоновані процедури не завжди дозволяють зробити таку реалізацію дійсно прибутковою».

По-перше, законопроєкт передбачає суттєве зменшення розміру вартості активів, управління якими може здійснювати агентство. У тексті закону пропонується змінити порогову вартість з 200 мінімальних зарплат до 200 прожиткових мінімумів. Тобто, з 1 мільйона гривень – до близько 400 тисяч. Чому пропонується не лише змінити величину, відносно якої ведеться розрахунок, але й фактично удвічі зменшити порогову вартість, автори не пояснюють. Обґрунтувати це концепцією відходу від використання мінімалки для розрахунків у нормативно-правових актах теж не можна, адже у законі залишаються норми, які послуговуються саме мінімальною зарплатою.

Також депутати пропонують детально визначити процес прийому активів агентством. Так, вони визначають, що під час прийому активи оглядаються, фотографуються та описуються в акті приймання-передачі або іншому документі, що передбачає фіксацію факту та моменту в часі приймання-передачі активу. Крім того, визначається обов’язок попереднього власника майна, що передане в управління, попередити третіх осіб, які мають цивільні права і обов’язки щодо активів, про передачу їх в управління АРМА. Більше того, законопроєкт визначає, що відносно активів під управлінням агентства діє мораторій на задоволення вимог третіх осіб.

Крім того, визначається детальний механізм розподілу доходів від управління майном, зокрема – валютою і дорогоцінними металами, які знаходять на депозиті у банку. 10% таких доходів АРМА передаватиме до Держбюджету, ще 10% – до свого спецфонду для збереження активів. Перераховувати відсотки агентство буде не рідше одного разу на місяць. Цікавим є те, що, судячи з положень законопроєкту, ці 20% не повертаються власнику у разі скасування накладеного на майно арешту.

Важливу роль депутати також приділили питання реалізації (продажу) активів – вони пропонують у законі про АРМА прямо визначити, що цей процес проходить за допомогою електронних аукціонів у електронній торговій системі (ЕТС). Крім цього, вони також детально визначають умови та способи проведення таких аукціонів, а також встановлюють ряд запобіжників для забезпечення їх прозорості. Наприклад, те, що агентство не може бути організатором та/або адміністратором торгів.

Іншою важливою новелою є внесення вищезгаданих та інших норм щодо діяльності АРМА у процесуальне законодавство. Зокрема, у КПК передача активів в управління АРМА визнається одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а також до кодексу вноситься стаття 72-2, у якій визначаються уповноважені особи АРМА, а також їхні права та обов’язки.

Крім того, законопроєкт містить наступні положення:

• Доступ АРМА до ЄРДР має бути безоплатним і безпосереднім, з можливістю віддаленої обробки інформації;
• Агентство надає слідчому чи прокурору роз’яснення щодо можливості ефективного управління активами;
• АРМА не зможе розміщувати гроші і банківські метали у банках шляхом продовження депозиту попереднього власника;
• Майно, зберігання якого неможливе з об’єктивних причин, або яке швидко псується, може продаватися за цінами нижче ринкових;
• Якщо не вдається досягнути вигідного управління нерухомим майном і творами мистецтва, то за рік АРМА повертає їх прокурору;
• У випадку надзвичайних ситуацій та небезпечних подій АРМА може передавати управління активами певним міністерства чи ЦОВВ.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що депутати ухвалили закон про соціальний захист в умовах карантину та що зміниться у цій сфері.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій