Помилка у словесній розшифровці вказаних сум у виконавчому документі не може бути підставою для повернення такого виконавчого документа, оскільки у разі якщо виконавчий лист у частині цифрового відображення сум стягнення співпадає з судовим рішенням, це не має наслідком неможливість його виконання.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/12919/18.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи – Публічного акціонерного товариства «У», в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17 від 21 серпня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий лист оформлений з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчого документа, а тому підлягав повернення відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавчий лист скріплений печаткою суду, а неспівпадіння словесного відображення цифр не має наслідком неможливість виконання виконавчого документа та не створює підстав для його повернення.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що відповідно до п.п. 2, 6, 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогами, передбаченим цією статтею; виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

ВС зазначив, що позивач посилається на те, що у виконавчому листі Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17 від 21 серпня 2017 року, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову, міститься розбіжність у зазначенні суми стягнення у цифровому та словесному виразі, а саме сума коштів, яка підлягає вилученню, зазначена у виконавчому листі цифрами (153811,37 грн), відрізняється від суми, зазначеної у якості словесного її розшифрування (сто п’ятдесят три тисячі вісімдесят одну грн 37 коп).

У зв’язку з цим, на думку позивача виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»

ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність зазначеної помилки не свідчить про оформлення виконавчого листа з порушенням вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист містить усі відомості, зазначення яких передбачене ч. 1 ст. 4 вказаного Закону.

Таким чином, помилка у словесній розшифровці вказаних сум у виконавчому документі не може бути підставою для повернення такого виконавчого документа, оскільки у разі якщо виконавчий лист у частині цифрового відображення сум стягнення співпадає з судовим рішенням, це не має наслідком неможливість його виконання.

Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, у матеріалах виконавчого провадження наявна копія витягу з вироку від 21 серпня 2017 року у справі № 712/9154/17, у зв’язку з чим державний виконавець має можливість вірно визначити суму коштів, яка підлягає вилученню за виконавчим документом. 

Щодо доводів скаржника, що суд апеляційної інстанції залишив його клопотання про призначення технічної експертизи документа для встановлення моменту проставлення відтиску гербової печатки на виконавчому листі без належної уваги, то суд вважає їх безпідставними, та як, було зазначено вище, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду вказане клопотання було належним чином розглянуто та залишено без задоволення.

Верховний Суд залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо оскарження акта перевірки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.