Зразки позовних заяв за кредитними правовідносинами>>>
Спори щодо кредитних правовідносин протягом останніх років залишаються найчисленнішою категорією справ, які розглядають суди цивільної юрисдикції. Про те, як змінилася судова практика з цих питань, адвокатам розповіла суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак.
Виступаючи на безкоштовному семінарі з підвищення кваліфікації, організованому Радою адвокатів м.Києва, вона зазначила, що Велика палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та докорінно змінила практику в цій категорії справ.
Сьогодні вона продовжує формуватися, водночас КЦС, переглядаючи справи, в тому числі отримані з Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, застосовує нові позиції, в більшості випадків скасовуючи чи змінюючи рішення попередніх інстанцій. «Хочеться, щоб сьогодні судова практика вже була стабільною, принаймні щодо ключових правових позицій, за якими є однозначні висновки ВС», — наголосила О.Ступак.
Як повідомляє прес-служба КЦС, суддя звернула увагу на постанову ВП ВС від 3.07.2019 у справі №342/180/17 щодо умов та правил надання банківських послуг, які АТ «КБ «ПриватБанк» розмістив на своєму сайті і вважає публічною офертою, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.
У своєму рішенні ВС зазначив, що відповідачка не визнає цих умов та правил і не підписала їх, тому вони не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, немає
підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов’язань. «КЦС чітко застосовує цю позицію під час розгляду таких справ», — сказала суддя.
Також О.Ступак розповіла про постанову об’єднаної палати КЦС від 20.06.2019 у справі №185/998/16-ц. У ній банк звернувся з позовом до позичальника, який на той момент уже помер. Постали питання, чи має суд розглядати таку справу, чи повинен залучати правонаступників тощо.
Верховний Суд постановив, що, коли позов пред’явлено до померлої особи, відповідно до п.1 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку,
коли смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
А у постанові від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц ВП ВС відступила від правових висновків, викладених у постановах ВСУ від 26.11.2014 (справа №6-75цс14), від 3.02.2016 (справа №6-2017цс15) та від 6.07.2016 (справа №6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі ч.4 ст.559 Цивільного кодексу з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості. Адже таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому, враховуючи правову природу поручительства як додаткового (акцесорного) зобов’язання до основного договору та пряму залежність від його умов, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється. Щоправда, якщо інше не встановлене в самому договорі поруки.
Також слухачів семінару ознайомили із правовими позиціями щодо особливостей нарахування передбачених договором процентів, зокрема у разі пред’явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.
Партнер порталу – Адвокатське бюро «Довженко та партнери”
