Верховний суд у своїй постанові від 21.01.2020 року у справі №826/9569/18 дослідив питання щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними та зробив наступний висновок.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних взаємовідносин з контрагентом з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених господарських операцій.
Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18.03.2016 за №32016100090000038 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відносно гр. ОСОБА_1 , який є директором Товариства – контрагента та який у ході слідчих дій зазначив, що він зареєстрував таке товариство на своє ім`я без мети ведення фінансово-господарської діяльності.
Верховний Суд зазначає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Відтак, необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 813/4931/13-а та від 06 лютого 2018 року у справі № 802/4940/14.
В матеріалах справи містяться первинні документи відповідних товариств підписані від імені контрагента, який заперечував свою участь у діяльності відповідного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.
Витребувавши та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, зокрема протокол допиту зазначеної особи та його заяву, суд зазначив, що вони не містять жодних відомостей щодо фіктивності саме спірних операцій позивача з контрагентом за відповідним договором.
Проте по інших обставинах Верховний суд зазначає, що документи та обставини не досліджені, не оцінені судами попередніх інстанцій, зміст та правові наслідки цих документів не встановлені, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд.
Детальніше за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87045362
