У понеділок 23 листопада приватний виконавець Харьківського виконавчого округу Марина Нелюба успішно склала іспит у вигляді автоматизованого анонімного тестування перед поновленням діяльності, а вже 25 листопада у Єдиному реєстрі приватних виконавців України був відновлений її повноцінний статус. Проте цьому «блискавичному» відновленню передувало 11-місячне безробіття через невблаганну позицію Мін’юсту, як державного регулятора сфери примусового виконання рішень, який нав’язував своє бачення того, яким чином має відновлювати свою роботу приватний виконавець після накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового призупинення діяльності.

«Судово-юридична газета» вже неодноразово писала про дивну ситуацію, коли після спливу термінів дії дисциплінарних стягнень, накладених Дисциплінарною комісією приватних виконавців, які полягали у тимчасовому зупиненні діяльності виконавців, представники цієї професії не можуть відновити свою роботу.

Причиною цього, зокрема, було те, що згідно з нормами статті 33 профільного для приватних виконавців Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», для поновлення своєї діяльності приватний виконавець, після закінчення строку зупинення діяльності, зобов‘язаний скласти іспит. Цей механізм мав бути детально прописаний у підзаконному акті – Порядку підвищення кваліфікації приватним виконавцем, який був затверджений Міністерством юстиції тільки 11 лютого 2020 року. До цієї дати усі, на кого накладалися дисциплінарні санкції у вигляді призупинення діяльності, потрапили у своєрідну пастку.

Влітку 2019 року тодішній склад Дисциплінарної комісії зупинив діяльність на три місяці приватному виконавцю Анатолію Клехо, а в грудні того ж року Дисциплінарна комісія вже нового складу ухвалила рішення про зупинення на один місяць діяльності приватного виконавця Марини Нелюби. Строки покарання спливали, а далі – відмова в поновленні її діяльності Мін’юстом за умови відсутності згаданого Порядку.

Після затвердження Порядку підвищення кваліфікації приватним виконавцем, Мін’юст став жорстко вимагати його дотримання, щоправда, продовжуючи одночасно вносити до нього зміни, що ще більше заплутувало приватних виконавців, які все ще бажали відновити свою діяльність.

Наше видання також писало, що спроба приватних виконавців нагадати Міністерству юстиції, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (стаття 58 Конституції України), ні до чого не призвели – регулятор застосовував положення Конституції як знаменитий «кіт Шрьодінгера».

Приватні виконавці були змушені пристати на умови, продиктовані Мін’юстом, але залишили за собою право поставити крапку у цій історії в суді.

На полях правосуддя

Під час проведення З’їзду приватних виконавців України, делегатом якого була Марина Нелюба, «Судово-юридична газета» поцікавилася у неї щодо подальших намірів і вже досягнутих результатів.

За словами харків’янки, у неї відкрито два судових процеси.

«У першому я оскаржувала рішення дисциплінарної комісії, згідно з яким моя діяльність приватного виконавця була призупинена. Перша інстанція була на мою користь. Апеляція скасувала рішення першої інстанції, і я подала касаційну скаргу. У липні відкрито касаційне провадження», – зазначила вона.

Другий позов поданий щодо непоновлення діяльності приватного виконавця після спливу строку дисциплінарного стягнення і визнання бездіяльності Регулятора протиправною.

«Мої аргументи такі: я відбула термін покарання, який закінчився ще 22 січня 2020 року. Порядок підвищення кваліфікації, яким передбачено складання іспиту перед поновленням діяльності, прийнятий у лютому. Відповідно, після завершення терміну призупинення діяльності, закон забороняє його продовження. Мене мали б поновити, але безпідставно цього не зробили. Згідно зі ст. 58 Конституції України нормативно-правові акти зворотної сили в часі не мають. Перша інстанція знов ухвалила рішення на мою користь. І зараз справа розглядається на рівні апеляції», – розповіла Марина Нелюба.

Таким чином, наголошує приватний виконавець, незважаючи на відновлення діяльності, вона продовжуватиме судитися, не відкликатиме позови, і буде продовжувати наполягати на своїй правоті.

«Я хочу отримати рішення, де буде підтверджено, що мою діяльність не поновили без жодних на те підстав. Після цього я подам позови про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Я реально була без роботи майже 11 місяців. Адже, поки діяльність призупинена, я не можу влаштуватися в жодне інше місце. Відновлювати роботу буде складно, бо це негативний бекграунд, втрата репутації у деякому розумінні, і мені доведеться переконувати клієнтів, що зі мною все гаразд, і їм нема чого хвилюватися», – підсумувала харків’янка.

Нагадаємо, що призупинення діяльності сталося внаслідок розгляду на Дисциплінарній комісії скарги боржника, якому не сподобалось, що арештоване в рамках забезпечення позову майно віддане на відповідальне зберігання не боржнику, а третій особі.

«Закон дійсно передбачає, що виконавець у випадку виконання рішення при забезпеченні позову передає майно або боржнику, або його представникам, і лише у випадку його відмови – третій особі. І у мене був факт відмови – по телефону. Я склала відповідний акт, але територіальний орган міністерства при проведенні перевірки вказав, що необхідна ще письмова відмова боржника. Мені закидають порушення ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Але там про письмову форму відмови нічого не йдеться. Я увесь час намагаюсь донести Мін’юсту, що в будь-якому разі такі скарги на процесуальні дії виконавця не повинні взагалі розглядатися на ДК – це повноваження суду», – зазначила постраждала.

До речі, на З’їзді приватних виконавців України в результаті таємного рейтингового голосування до нового складу Комітету з етики серед п’яти його членів обрано і Марину Нелюбу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.