Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 804/4069/17 дійшов наступних висновків:

– виконання службових обов’язків, не дозволяє посадовій особі діяти в межах «якщо не заборонено, то дозволено», оскільки недотримання чітко визначених повноважень, або відповідних процедурних правил, є свавіллям з боку уповноважених осіб;

– голова місцевого суду не є суб’єктом ініціювання дисциплінарного провадження відносно керівника апарату суду. На голову місцевого суду законом не покладається обов’язок встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку керівника апарату суду, який відповідно до статті 6 Закону України “Про державну службу” є державним службовцем категорії “Б”:

-керівник апарату суду при зверненні до лікарняних закладів із запитом про надання інформації щодо позивача, зазначивши її персональні дані такі, як адреса та дата народження, діяла всупереч вимогам статті 32 Конституції України, Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про захист персональних даних.

Голова місцевого суду, за умови встановлення дисциплінарного проступку з боку державного службовця, у тому числі керівника апарату суду, має право, на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, вносити подання до Територіального управління державної судової адміністрації про застосування до керівника апарату суду накладення дисциплінарного стягнення, але не подання про проведення відповідної службової перевірки стосовно дій керівника апарату.

Обставини справи

Позивач працювала у районному суді на посаді помічника голови районного суду та була звільнена із займаної посади наказом керівника апарату суду від 25 квітня 2017 року №16-К.

Після її звільнення керівником апарату суду на адреси Департаменту охорони здоров’я обласної ради, КЗОЗ “Софіївського РЦПМСД” та КЗ Софіївської ЦРЛ” ДОР” направлені запити про надання інформації щодо стану її здоров’я, в яких розголошені її персональні дані, а саме місце проживання та дата народження. При цьому, в запиті не зазначено, що вона являється чи являлась працівником районного суду.

Позивач звернулася до суду, оскільки вважала, що керівником апарату суду порушено статтю 32 Конституції України, Закон України “Про інформацію”, Закон України “Про захист персональних даних”, а також перевищено свої повноваження наділені їй державою.

Постановою окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії керівника апарату районного суду щодо розголошення персональних даних позивача, які стали відомі під час виконання посадових обов’язків. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що керівник апарату суду, під час звернення до лікарняних закладів із запитом про надання інформації щодо позивача, зазначивши її персональні дані такі, як адреса та дата народження, діяв усупереч вимогам статті 32 Конституції України, Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про захист персональних даних”.

Відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував відсутністю повноважень голови суду щодо внесення подання про проведення службової перевірки відносно керівника апарату суду та тим, що головою суду вже принесені вибачення.

Постановою апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що персональні дані працівника, які містяться в паспорті або документі, що посвідчує особу, в трудовій книжці, документі про освіту (спеціальність, кваліфікацію), документі про стан здоров’я та інших документах, які він подав при укладенні трудового договору, обробляються володільцем бази персональних даних на підставі статті 24 Кодексу законів про працю України виключно для здійснення повноважень володільця бази персональних даних у сфері правовідносин, які виникли в нього з працівником на підставі трудового договору (контракту).

Верховний Суд скасував Постанову апеляційного суду та залишим чинним рішення суду першої інстанції.

Раніше КАС ВС розглянув справу щодо виплати премій працівникам суду та відмовив ДСА в позові.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.