У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4403 від 19.11.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства».

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема пропонується встановлення механізму державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства та відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. Здійснювати цей контроль буде Державна житлово-комунальна інспекція.

До компетенції Інспекції увійде перевірка надання житлово-комунальних послуг, зокрема, з тепло-, водопостачання та водовідведення, поводження з відходами, управління багатоквартирними будинками. Також вона перевірятиме економічне обґрунтування тарифів на послуги ЖКГ.

На інспекцію планують покласти проведення планових та позапланових заходів державного контролю, тобто – перевірок.

Підставами для позапланових перевірок ДЖКІ будуть:

• надходження рішень Кабінету Міністрів України, звернень народних депутатів України і правоохоронних органів, а також рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про проведення перевірок щодо порушень законодавства, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг;
• надходження рішення суду (слідчого судді) про призначення заходів державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунальних послуг;
• звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення законодавства, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених учасником правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли учасник правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення помилки у документі обов’язкової звітності ДЖКІ упродовж десяти робочих днів зобов’язана повідомити учасника правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
• подання учасником правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг письмової заяви про здійснення заходу державного контролю (нагляду) за його бажанням;
• перевірки виконання учасниками правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг постанов, розпоряджень, вимог (приписів), посадових осіб ДЖКІ щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами здійснення планових заходів;
• виникнення аварійних ситуацій на об’єктах, що належать до сфери житлово-комунальних послуг.

Під час здійснення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для його здійснення, з обов’язковим зазначенням питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунальних послуг.

Строк здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунальних послуг не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.

За результатами здійснення позапланового заходу в разі виявлення порушень складається акт.

На підставі акта протягом п’яти робочих днів з дня завершення заходу складається протокол про адміністративне правопорушення, приймається рішення (постанова) про накладення штрафу, видачу вимоги (припису), розпорядження.

Інспектори  Державної житлово-комунальної інспекції отримають право:

– безперешкодного доступу в установленому законом порядку до об’єктів сфери житлово-комунальних послуг незалежно від форми власності;

– одержувати від учасників правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг інформацію, необхідну для виконання покладених на них повноважень;

– вимагати від учасників правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг усунення виявлених порушень вимог законодавства;

– вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю (нагляду);

– відбирати зразки питної води та стічних вод, частин елементів благоустрою, побутових відходів, здійснювати вимірювання нормативної температури у приміщеннях на відповідність встановленим параметрам;

– призначати проведення експертизи, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час здійснення заходу державного контролю (нагляду), відповідно до закону;

– фіксувати процес здійснення позапланового заходу чи кожну окрему дію за допомогою засобів фото-, аудіо- та відеотехніки;

– призначати проведення експертизи, технічної діагностики обладнання (окремих частин обладнання), одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час здійснення заходу державного контролю (нагляду);

– брати в установленому порядку участь у роботі комісій з розслідування  причин і наслідків аварій, що сталися на об’єктах житлово-комунальних послуг; благоустрою, поховання;

– надавати (надсилати) учасникам правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про усунення порушень і недоліків та вживати заходи, передбачені законом.

Аналогічно буде діяти державний контроль (нагляд) у сфері благоустрою населених пунктів.

Чим обґрунтована необхідність законопроекту

До 2011 року державний контроль (нагляд) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства здійснювався Держжитлокомунінспекцією.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 «Про ліквідацію урядових органів» Держжитлокомунінспекцію було ліквідовано.

Потім здійснення функцій державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства було покладено на Держархбудінспекцію.

Але Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» згадані повноваження Держархбудінспекції виключено.

Відповідно, ці повноваження було виключено із Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

На даний час має місце ситуація, за якої, з одного боку ДАБІ – ліквідовується та крім іншого, це орган, якому функціонально не притаманні виконання повноважень контролю у сфері ЖКГ, а з іншого — органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями на затвердження та реалізацію місцевих програм, встановлення цін/тарифів у сфері ЖКГ, визначення виконавців житлово-комунальних послуг, забезпечення їх необхідного рівня та якості та водночас здійснення контролю за дотриманням норм та якості житлово-комунальних послуг й здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у вказаній сфері.

Тобто на сьогодні органи місцевого самоврядування фактично мають здійснювати контроль за виконанням власних повноважень.

Натомість відсутній центральний орган виконавчої влади, який мав би здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері житлово-комунального господарства.

Особливої ваги це питання набирає в умовах децентралізації та передачі частини повноважень, зокрема, зі встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, органам місцевого самоврядування.

До прийняття Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на житлово-комунальні послуги встановлювалися виключно органами місцевого самоврядування. При цьому перевірку обґрунтованості витрат, які включались до тарифів на житлово-комунальні послуги, здійснювала Державна інспекція з контролю за цінами або її територіальні органи шляхом надання відповідних висновків.

Сьогодні такі висновки підприємствам житлово-комунального господарства не надаються.

Відповідальність за економічну обґрунтованість тарифів покладається на органи місцевого самоврядування, які перевіряють розрахунки тарифів, надані підприємствами, та приймають рішення про встановлення тарифів.

Однак, як показує практика, відсутність контролю за ціноутворенням у сфері житлово-комунальних послуг призводить до зловживань у цій сфері, встановлення тарифів з порушенням вимог законодавства.

Крім того, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 30) до власних та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить зокрема управління об’єктами житлово-комунального господарства, здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства.

Більшість підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, є комунальними. Тарифи для таких підприємств також встановлюватимуться органами місцевого самоврядування. Тобто механізм контролю є недієвим, оскільки фактично органи місцевого самоврядування мають здійснювати контроль за своїми діями та підприємствами, які ними ж утворені.

Разом з тим до державних органів та громадських організацій надходять численні звернення громадян про незадовільну організацію органами місцевого самоврядування утримання об’єктів житлово-комунального господарства (житлових будинків, об’єктів соціальної інфраструктури тощо), а також неякісне надання житлово-комунальних послуг.

Крім того Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» функції (права і обов’язки) з управління багатоквартирним будинком, у тому числі обов’язок утримання спільного майна багатоквартирного будинку, до якого віднесено несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, покладено на співвласників такого будинку.

При цьому повноваженнями щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання учасниками правовідносин у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, співвласниками багатоквартирного будинку вимог законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства, не наділено жодний орган влади.

Єдиним можливим механізмом захисту прав співвласників — споживачів житлово-комунальних послуг та забезпечення виконання співвласниками обов’язків є прийняття ними ж спільного рішення, яке, у свою чергу, може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Так, залишається не охопленою державним контролем (наглядом) сфера надання та споживання житлово-комунальних послуг, управління та утримання житлового фонду.

Крім цього, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення.

Таким чином, був передбачений механізм виділення бюджетних коштів територіальними громадами на проведення робіт з капітального ремонту будинків.

Однак наразі вже понад 80% будинків в Україні є застарілими, а за інформацією Мінрегіону, нині щонайменше кожен четвертий житловий будинок потребує проведення ремонтних робіт капітального характеру.

Обов’язок брати участь у фінансуванні ремонту будинків, в яких квартири були приватизовані громадянами, не скасовано.

Таким чином, складається ситуація, коли органами місцевого самоврядування буде здійснюватися контроль за виконанням співвласниками багатоквартирних будинків обов’язку щодо утримання будинку, у тому числі проведення ремонтних робіт, обов’язок брати участь у фінансуванні яких зобов’язані ті ж органи місцевого самоврядування.

Мінрегіон навіть поскаржився, що він  хоч і відповідає за формування державної політики у цьому напрямку, проте не має контролюючих функцій, тож і реагувати на ті чи інші виклики просто не може. А орган контролю у такій важливій галузі наразі відсутній.

«Житлово-комунальна інспекція має виступити арбітром у відносинах споживача з виконавцями послуг. Позитивний ефект від її роботи відчує, у першу чергу, споживач, адже наразі йому доводиться довго ходити по колу, щоб захистити свої інтереси та права, а вдається це далеко не завжди і не кожному», – зазначила заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська.        

Раніше Мінрегіон повідомив, скільки платіжок будуть отримувати українці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.