13 вересня 2019 року Вищий антикорупційний суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості у справі 991/2593/19. Начальник одного будинкоуправління у складі ЗСУ зізнавався у зловживанні службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки. Суд повернув матеріали прокурору для продовження досудового розслідування. У підсумку, обвинувачення перекваліфікували на привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ). Після цього у грудні 2019 обвинувальний акт удруге надійшов до ВАКС, а 9 грудня 2020 року Суд ухвалив вирок у цій справі.

Обставини справи

З 1998 року обвинувачений ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району та, відповідно, був службовою особою у розумінні Кримінального кодексу.

У рамках здійснення своїх повноважень ОСОБА_1 подав оголошення про проведення публічної закупівлі послуг оренди двох модульних газових котелень, які мали використовувати для опалення однієї військової частини. Котельні планували взяти щонайменше на 10 років за 28,8 мільйонів гривень. Виграла торги компанія ТОВ «Енергозберігаючі Технології», яка запропоновувала вартість у 27 млн – 21 жовтня 2013 року результати торгів були опубліковані у офіційному виданні.

Сторонами було підписано відповідні документи, якими було визначено вартість устаткування, розмір орендної плати та інше. Також у договорі було передбачено, що обчислення розміру орендної плати за кожен місяць терміну оренди здійснюється з моменту підписання Акта про прийом-передачу. Пізніше було внесено зміни, відповідно до яких орендна плата нараховувалася з моменту введення котельні в експлуатацію.

Крім того, договором було передбачено, що реорганізація сторони чи перехід права власності на предмет оренди третім особам не є підставою для зміни чи розірвання договору, умови якого залишаються чинними для обох сторін. Так і сталося – право власності на котельні перейшло до ПП «Галполітрейд-Постач», про що було повідомлено ОСОБА_1. Унаслідок цього було укладено додаткову угоду № 2 від 1 квітня 2014 між трьома сторонами: Будинкоуправлінням, попередніми та новими власниками котелень.

Одним із пунктів угоди було передбачено, що нарахування щомісячної орендної плати у 182, 5 тисяч гривень здійснюється з моменту підписання акта прийому котельні в експлуатацію. У свою чергу, досудовим розслідування встановлено, що на початку квітня 2014 року у ОСОБА_1 виникла ідея «схеми» –  плати ПП «Галполітрейд-Постач» з бюджетних коштів Будинкоуправління ще до введення котельні у експлуатацію.

Для цього він разом із невстановленою особою домовився підробити акти здачі-приймання робіт. Невстановлена особа виготовила 6 таких актів (з квітня до вересня), засвідчила їх підписом директора ПП «Галполітрейд-Постач» та печаткою підприємства і передала ОСОБА_1, який також підписав та засвідчив їх власною печаткою. Ці акти ОСОБА_1 передавав головному бухгалтеру Будинкоуправління для проведення оплати. Загальна сума «послуг» становила понад 1 мільйон гривень. Разом з цим ОСОБА_1 також надав бухгалтеру вказівки формувати платіжні доручення про перерахування ПП «Галполітрейд-Постач» сумарно  1,18 мільйонів гривень, які пізніше підписав своїм електронним підписом. Суми платіжних доручень були такими:

• Квітень – 400 тис. грн;
• Травень – 270 тис. грн та 400 тис. грн;
• Липень – 100 тис. грн;
• Жовтень – 10 тис. грн.

Розгляд ВАКС

ВАКС почав з такого: «Суд, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що є підстави для ухвалення виправдувального вироку, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення».

Суд зазначив, що для встановлення винуватості йому необхідно було встановити, чи вказують докази обвинувачення на протиправність діяння ОСОБА_1, безоплатність вилучення майна та наявність умислу, корисливих мотивів та мети. На думку ВАКС, докази, надані обвинуваченням, не доводять, що ОСОБА_1 протиправно та безоплатно вилучив майно.

ВАКС дійшов висновку, що відповідно до змісту договору, додаткових угод та додатків до них, 1 квітня 2014 розпочався 10-річний термін оренди котелень, за кожен місяць якого Будинкоуправління мало сплачувати орендодавцю орендну плату. Таким чином вищезгадані 6 актів здачі-приймання робіт (послуг) були підписані та посвідчені печаткою обвинуваченого у період терміну оренди.

Також договір не забороняв здійснювати платежі авансом, а тому підписані електронним підписом  обвинуваченого платіжні доручення на 1,18 млн грн варто розглядати як аванс орендної плати: «Зі змісту платіжних доручень вбачається, що у них не зазначено період, за який здійснюється сплата оренди, не вказано, що платіж здійснюється відповідно до якогось конкретного акта здачі-прийняття робіт. Разом із тим, у призначенні платежу здійснено посилання на додаткову угоду № 3, яка передбачала можливість здійснення авансування орендних платежів».

Крім того, твердження про те, що це був аванс, підтверджує також і відмінність розмірів платежів від розміру щомісячної плати, а також те, що кошти були зараховані у рахунок орендних платежів. У зв’язку з цим, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 не були протиправними, а також не містили ознак правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ.

З визначенням платежів судом, як авансових, погодився і залучений обвинуваченням експерт. Зокрема, у своєму висновку він зазначив, що нарахування орендної плати мало здійснюватися лише після введення в експлуатацію котелень. Втім, це не доводить неправомірності авансових платежів, «оскільки [ОСОБА_1] діяв від імені орендаря та на відміну від орендодавця не міг здійснювати таке нарахування».

Таку позицію підтвердив і новий директор ПП «Галполітрейд-Постач», який зазначив, що сплачені 1,18 млн грн були зараховані Будинкоуправлінню у рахунок оренди. У тому ж руслі свідчила і головна бухгалтерка Будинкоуправління, яка повідомила, що вони здійснювали авансові платежі. А згадана обвинуваченням «невстановлена особа», яка виготовляла акти, підписувала і пропечатувала їх, була головним бухгалтером ПП «Галполітрейд-Постач». Ця людина і доставляла акти до Будинкоуправління.

У підсумку, ВАКС наголосив на тому, що більшість показань свідків (у т.ч. – директора ПП «Галполітрейд-Постач» та головної бухгалтерки Будинкоуправління) не доводять провини обвинуваченого, а радше – навпаки. Після чого ухвалив визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 ККУ.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВАКС виніс вирок прокурору ГПУ, який хотів за хабар влаштуватися керівником до НАБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.