Чимало людей пов’язують навчання у школі з найкращими роками свого життя, адже це приємні спогади та веселі роки навчання.  Проте не для кожного це завжди приємні спогади, а дехто взагалі намагається забути ці роки життя, бо піддавались булінгу (цькуванню) з боку учнів, та в окремих випадках – з боку вчителів.

З цього у багатьох батьків виникає питання, чи можуть звільнити вчителя, який вчиняє систематичний тиск на учнів та принижує дітей.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 279/44/20, в якій педагог своєю недостойною поведінкою порушив моральні норми та намагався поновитись на роботі.

Справа цікава таким.

Так, позивач вказувала, що працювала на посаді вихователя групи продовженого дня в гімназії, її було переведено на посаду заступника директора по виховній роботі та на 0,5 ставки вчителя російської мови і світової літератури, за сумісництвом виконувала обов’язки завідуючої бібліотекою.

Зазначала, що її звільнили з роботи у зв`язку із вчиненням аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України та увільнили від обов`язків завідуючої бібліотекою. Вважає, що звільнення проведено з порушенням трудового законодавства, вчинення аморального проступку не доведено.

Представники відповідача у суді першої інстанції вказували, що позивач  принижувала дітей, своїх колег, на неї надходили скарги щодо аморальної поведінки як від вчителів гімназії, так і від батьківського колективу школи. У результаті конфлікту, що мав місце, позивачем було завдано неповнолітньому шкоду його психологічному здоров’ю, він хотів навіть покінчити із життям. Та належних висновків позивач для себе не зробила, а навпаки зі свого боку писала різні скарги, принижувала честь і гідність вчителів та дискретувала  навчальний заклад.

Також з матеріалів справи відомо, що згідно із актом службового розслідування на території гімназії  позивач висловлювала образливі чутки, маніпуляції, словесно зачіпала учня та вчиняла систематичний тиск на нього, що між учасниками освітнього процесу розглядається як факт булінгу. Вчитель не реагувала на зауваження працівників адміністрації навчального закладу з цього приводу. Висновком психолога підтверджено, що у результаті конфлікту з вчителем завдано шкоду психологічному здоров’ю учня. Крім цього, аморальність поведінки вчителя підтверджується зверненнями батьків учнів та вчителів гімназії.

Рішенням Коростенського  міскрайонного суду Житомирської області, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд,  виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог та зважив на достатність підстав для звільнення  з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України. Позивач за своїми посадовими обов`язками виконувала педагогічну виховну роботу, а тому вона є тим суб`єктом, який може бути звільненим з підстави вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

Із підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, зокрема, вихователі.

Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального поступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення  такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Працівники, які виконують виховну функцію: вчитель, педагог, вихователь – зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Установивши обставини вчинення вчителем під час виконання нею своїх посадових обов’язків аморального проступку, що суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, поваги до гідності дитини, обов’язку вчителя захищати дітей від  будь-яких форм фізичного або психічного насильства, а також суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, суди зробили правильний висновок про те, що вона звільнена з посади з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд  залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що адвокат стягнув з клієнта десятину від нерухомого майна: як діє гонорар успіху в Україні.