Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 822/1084/18 дійшов висновку, що п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ не передбачено можливості виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням.

Ключовим питання у цій справі було те, чи має поліцейський, звільнений зі служби за власними бажанням, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, у випадку встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції протягом шести місяців з моменту звільнення.

У постанові від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 у подібних правовідносинах, виключно за обов`язкової одночасної наявності трьох умов:

1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

У постанові від 15.07.2020 у справі № 822/1493/18, Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов`язані з проходженням служби) є обов`язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.

Умови призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ, відрізняється лише причиною настанням інвалідності – внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання поліцейським службових обов`язків.

Положення п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 також були предметом конституційного провадження.

Конституційний Суд своїми Рішеннями від 22.04.2020 № 3-р(І)/2020 та від 22.10.2020 № 12-р/2020 визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII зі змінами.

У п. 3 описової частини Рішення від 22.04.2020 № 3-р(І)/2020 Конституційний Суд України дійшов такого висновку:

«Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, <…>, не є правом поліцейського, встановленим Конституцією України. Тому Верховна Рада України повноважна визначати на власний розсуд конкретні підстави та особливі умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, у тому числі й у разі звільнення з поліції внаслідок втрати працездатності з визначенням інвалідності, що передбачено положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.»

Конституційний Суд України у абз. 4, 5 п. 2.8 описової частини Рішення від 22.10.2020 № 12-р/2020 відзначив, що:

«<…> встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету.

Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.»

З урахуванням викладеного, Суд у цій справі дійшов висновку про те, що п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ не передбачено можливості виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням.

Стаття 101 Закону № 580-VIII визначає підстави, за яких особа втрачає право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги. У цій же справі у позивача такого права не виникло, тому суд апеляційної інстанції правильно вважав, що ст. 101 Закону № 580-VIII не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Обставини справи

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, у якому просив:

– визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 «Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги» в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 «Про виплату одноразової грошової допомоги» – абзацу щодо виплати йому одноразової грошової допомоги;

– визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від 16.02.2018 у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи;

– зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (далі – Порядок № 4), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 позов задоволено частково.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 580-VII та Порядком № 4 не встановлено обмеження щодо реалізації поліцейським права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VII в залежності від дати чи підстави звільнення зі служби в органах поліції, а передбачені ч. 1 ст. 101 Закону № 580-VIII обставини, за наявності яких така допомога позивачу не призначається, відсутні.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач подав заяву (рапорт) про призначення одноразової грошової допомоги, не маючи підстав для її призначення, передбачених п. 1 – 6 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII. Оскільки позивача не має права на отримання одноразової грошової допомоги, положення ст. 101 Закону № 580-VIII не застосовуються.

Раніше Верховний Суд відповів на питання, чи застосовуються строки у спорах про соціальний захист.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.