У середині грудня відбулися дві знакові події, які, здавалося б, мали поставити усі крапки над «і» щодо виборів Президента США. Спершу Верховний суд відмовився визнати неконституційною перемогу Джо Байдена у ряді штатів, а тоді 15 грудня Колегія виборників віддала за Байдена 306 голосів із 270 необхідних. Втім Дональд Трамп все ще не готовий визнати перемогу свого опонента.

Наступного дня після голосування виборників Трамп у своєму твітері написав: «Міністерство юстиції та ФБР нічого не зробили з махінаціями на виборах Президента США 2020 року – найбільшим шахрайством у історії нашої нації, попри величезну кількість доказів. Їм має бути соромно. Історія все запам’ятає. Ніколи не здавайтеся. Побачимося у D.C. (Вашингтоні – прим.) 6 січня».

У останньому реченні республіканець, скоріше за все, натякає, що щось має статися під час встановлення Конгресом результатів голосування Колегії виборників – цей процес та власне інавгурація є останніми двома кроками для того, щоб новий Президент обійняв свою посаду. Цей твіт збурив політичних оглядачів, адже від Трампа можна очікувати будь-чого.

Журналісти France 24 вважають, що таким чином республіканець лише закликає своїх прихильників вийти на протест під Капітолій з вимогою не визнавати Байдена переможцем. На думку колумніста The Washington Post Едварда Фоулі, Дональд Трамп хоче перетворити оголошення результатів виборів на форум із обговорення своїх закидів про виборчі махінації – використати це як ще один майданчик для трансляції посилу про «вкрадені вибори». А от оглядачі The New York Times у свою чергу вважають, що задумка може бути значно гіршою.

Вони зазначають, що, скоріше за все, план Дональда Трампа полягає у тому, щоб фактично влаштувати переворот – спробувати визнати «неугодні» голоси виборників недійсними без вагомих на те причин. Ключовою особою у такому плані республіканця має стати віцепрезидент Майк Пенс, який за посадою також є головою Сенату і згідно з законом буде керувати процесом оголошення результатів.

Втім, автори вважають, що використання віцепрезидента та республіканської більшості у Сенаті «приречене на невдачу», а також буде глибоко антидемократичним та неконституційним актом. Зокрема, вони посилаються на закон, який регулює процес проведення підрахунку голосів виборників. У документі зазначено, що 6 січня певний голос можна буде відхилити лиши за наявності обґрунтованих сумнівів у його законності та згоди на це Сенату і Палати Представників. А більшість у останній – як до виборів, так і після них – мають демократи.

Більше того, цей закон суттєво обмежує можливості для маневру головуючого, чітко визначаючи, що він може робити, що не може, а що зобов’язаний, навіть попри можливе особисте небажання – наприклад, проголосити перемогу опонента. Таким чином законодавці передбачили запобіжник для того, щоб “We the people” раптом не перетворилося на “We, the vice president”. Тут автори згадують доволі драматичний момент, коли віцепрезидент Ал Ґор виконав свій законний обов’язок і 6 січня 2001 року оголосив свій програш на виборах Джорджу Бушу.

Отже, з точки зору закону особливих можливостей впливу на результати виборів у Майка Пенса немає. Втім, якщо остудити запал Дональда Трампа не змогло навіть рішення радше лояльного до нього Верховного суду, то чи зупинить його закон?

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про переваги та недоліки системи виборів Президента США.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.