Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умову набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі  № 822/3008/17.

Обставини справи

Так, суть спору полягала в тому, що позивач вказував на порушення відповідачем Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та на необґрунтоване неврахування відповідачем загальної вислуги років, яка дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги на підставі частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відсутні, оскільки така одноразова грошова допомога виплачується за наявності 10 років саме календарної служби, тоді як в позивача така служба становить 08 років 11 місяців 05 днів.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачено будь-яких обмежень щодо обчислення вислуги років лише в календарних роках, а передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вислуга років може включати різні періоди, в тому числі і пільгове обчислення строку вислуги, а тому позивач, маючи 13 років загальної вислуги років, має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаною правовою нормою.

Висновок Верховного Суду          

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 03.07.2017 позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з його звільненням наказом начальника Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України. Зі змісту наказу вбачається, що позивач звільнений на підставі п. «ї» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці, які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону). Вислуга років становить: календарна – 8 років 11 місяців 05 днів, пільгова 4 роки 00 місяців 28 днів, всього вислуга років становить: 13 років 00 місяців 03 дні.

Приймаючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.

Верховний Суд погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначив таке.

Із системного аналізу наведених у розділі ІІІ цієї постанови правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умову набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Таким чином, в частині другій статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, загальна вислуга років на час звільнення позивача становила 13 років 00 місяців 3 дні, тобто умова про наявність 10 років і більше вислуги у даному випадку дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач має право на таку виплату.

З огляду на це колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність відмови Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Верховний Суд залишив постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився про звільнення державного службовця.