Зразки договорів поставки (постачання) від SvitDoc>>>
Вимоги до якості товару
Вимоги до якості товару можна закріпити в договорі кількома способами:
1. Робимо посилання на певний державний стандарт, технічний регламент, технічні умови чи погоджений зразок товару.
Обов’язково ознайомтеся з текстом такого стандарту, техрегламенту чи ТУ і перевірте, чи всі вимоги до якості товару, які у них містяться, відповідають вашим дійсним потребам і чи вони сформульовані там достатньо чітко.
Якщо такого документа немає у вільному доступі, як це буває з ТУ, то постачальник на вашу вимогу повинен додати його примірник до договору поставки (ч. 2 ст. 268 Господарського кодексу України). Обов’язково прослідкуйте, щоб цей примірник був завірений і щоб не можна було згодом змінити у ньому певні сторінки.
Інколи простого посилання на ДСТУ не достатньо, а потрібно конкретизувати, які саме пункти з нього застосовуються, щоб можна було однозначно визначити конкретні вимоги до якості товару.
Наведемо приклад із власної практики, щоб було зрозуміло про що йде мова:
|
Підприємство замовило металеві балки. Удоговорі були тільки деякі параметри балок і стандартна фраза «якість балок повинна відповідати вимогам ДСТУ 3436-96 (ГОСТ 8240-97) Швелери сталеві гарячекатані». Балки поставили і прийняли. Зауважень до якості не було. Коли зварювальники почали зварювати із балок необхідну конструкцію, то стало зрозуміло, що товщина балок не відповідає реальним домовленостям з постачальником. Коли заглянули в ДСТУ, то зрозуміли, що ніякі претензії щодо якості товару пред’явити не можливо. Це ДСТУ містить характеристики багатьох серій та номерів балок, а в договорі поставки ніхто не вказав, якої саме серії і номеру мають бути поставлені балки, а тільки деякі їх розміри. Підприємство було змушене переглянути план виконання робіт і докупити балки для укріплення конструкції. |
2. Описуємо критичні показники, за якими визначається якість товару.
Це потрібно робити, якщо у вас немає стандарту чи ТУ, які встановлюють вимоги до вашого товару, або якщо у цих документах не описані всі критичні показники якості для вашого товару.
Важливо щоб такі показники були описані чітко і щоб у разі невідповідності товару таким показникам, це можна було перевірити та зафіксувати.
3. Фіксуємо мету купівлі товару.
Якщо в договорі немає вимог до якості товару, то такий товар повинен бути придатним для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо ви зазначите конкретну мету придбання товару, то крім звичайного використання, він ще повинен бути придатним і для використання з цією метою (ч.2 ст.673 Цивільно кодексу України).
Це найменш дієвий спосіб фіксації якості, тому що такий критерій не завжди піддається оцінці. Та все ж інколи краще це зазначити.
Наведемо ще один приклад, але вже з реєстру судових рішень (справа №922/691/15):
|
Чернівецьке підприємство замовило у харківського підприємства пневмотранспортер універсальний ПТ-50У, який воно планувало використати для розвантаження кальцинованої соди із залізничних вагонів. Постачальник поставив транспортер і ввів його в експлуатацію. Через тиждень покупець надсилає постачальнику претензію, через те, що він не може самостійно запустити пневмотранспортер. Постачальник відповідає, що гарантійні зобов’язання щодо транспортера повинен виконувати його виробник. Покупець пише претензію виробнику. Виробник відповідає, що відповідно до ТУ транспортери пневматичні для зернових призначені для транспортування по трубопроводах насіння зернових культур. Через особливості конструкції порошок кальцинованої соди транспортувати через такий пневмотранспортер неможливо. У зв’язку з простоєм залізничних вагонів із содою покупець сплатив залізниці суму, яка в 4 рази перевищує вартість цього пневмотранспортера. Постачальник погодився забрати пневмотранспортер і повернути гроші, але покупець спробував відшкодувати понесені збитки через суд. Суди вже декілька років розглядають цю справу. Одним із аргументів суду було саме те, що сторони в договорі поставки не вказали, для яких цілей покупець купляє пневмотранспортер і постачальник нібито не знав, що це обладнання потрібне саме для розвантаження соди, а не для розвантаження зернових. |
4. Зазначаємо в договорі документ, яким постачальник підтверджує якість товару.
Дуже поширеною є практика, коли у договорі вказують, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника.
Такий документ як «сертифікат якості» є обов’язковим тільки для невеликого переліку товарів (наприклад, для лікарських засобів). У інших випадках – це звичайний документ довільної форми, виданий виробником, свого роду «розписка» про те, що товар якісний. Якщо ви дійсно хочете отримати сертифікат якості з адекватним змістом, то опишіть вимоги до нього у своєму договорі.
Часто під сертифікатом якості сторони розуміють сертифікат відповідності. Це зовсім інший документ, який підтверджує відповідність товару вимогам певного технічного регламенту чи ДСТУ. Замість сертифікату відповідності для деяких товарів можна оформлювати декларацію відповідності. Декларація та сертифікат підтверджують відповідність товару вимогам саме конкретного технічного регламенту. Тому наявність цих документів ще не означає, що такий товар відповідає тим вимогам якості, які сторони узгодили між собою.
Вибір документа, яким виробник зможе підтвердити якість товару, залежить від специфіки самого товару і відносин між сторонами. Якщо у продавця є сертифікована система перевірки якості і покупець їй довіряє, то достатньо під час підписання контракту просто отримати від виробника копію відповідного сертифіката ISO.
Важливо визначити в договорі один документ, який продавець точно зможе надати на підтвердження якості товару, а не зазначати декілька документів на вибір продавця.
Знову повернемось до прикладу з поставкою пневмотранспортера. У своєму договорі поставки сторони зазначили: «прийом товару здійснюється покупцем за наявності товаросупровідних документів: видаткової накладної, рахунку-фактури, сертифіката відповідності та сертифіката якості або паспорта на обладнання».
Фактично покупець прийняв пневмотранспортер із технічною документацією на транспортер іншої моделі. Цей аргумент суд також використав проти покупця: «зазначений вище пункт договору, який спрямований на захист покупця, встановлював вимогу про можливість прийняття товару виключно за наявності відповідної технічної документації на нього, тоді як ігнорування зазначеного порядку могло б свідчити про прийняття такого товару на власний ризик, і, як наслідок, понесення додаткових витрат, в тому числі й з підстав власного недбальства».
Тобто вся відповідальність за перевірку документів на товар лежить на покупцеві у момент прийняття товару. Саме тому покупець зацікавлений зафіксувати конкретний документ, згідно з яким він зможе перевірити якість поставленого товару.
Хто зможе сформувати правильні вимоги до якості товару?
Саме на цьому етапі важлива тісна співпраця менеджерів і юристів підприємства. Юрист через брак технічних знань часто не може правильно, а ще і швидко, описати вимоги до товару. Крім того, юрист може і не знати для чого саме купляють той чи інший товар. Тому тут важливо об’єднати технологічні знання менеджерів та інженерів підприємства з правничими знаннями юриста.
