Відсутність на підприємстві осіб, які володіли інформацією щодо справи, може бути визнана поважною причиною пропуску строку на оскарження. Доказами на підтвердження вказаних обставин є копії наказу на відрядження, листків непрацездатності, посвідчення про відрядження тощо.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 21 серпня 2020 року у справі № 804/4573/17.
Обставини справи
Скаржник зазначав, що постанова місцевого суду прийнята у порядку письмового провадження, отже позивач не був обізнаний про результати розгляду справи. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було отримано скаржником 09.03.2018, а директор підприємства в цей час, з 07.03.2018 по 20.03.2018 перебував у щорічній відпустці. Представник підприємства з 05.03.2018 по 22.03.2018 знаходився у відрядженні. Головний бухгалтер, який в повній мірі володів питаннями, що були предметом спору, в період з 30.12.2017 по 25.04.2018 знаходився на лікарняному. Також, зазначено, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено невідкладно 20.03.2018, а час з дати отримання представником копії оскаржуваного рішення по дату направлення апеляційної скарги до суду (з 22.03.2018 по 30.03.2018) був витрачений на підготовку апеляційної скарги. Скаржник стверджував, що об’єктивні обставини не давали змогу представникам підприємства своєчасно бути обізнаними про факт отримання постанови, ознайомитися зі змістом постанови, отримати доступ до матеріалів справи для підготовки обґрунтованої та змістовної апеляційної скарги.
Позиція ВС
Колегія суддів не погоджується з висновком Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, що вказані скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження через відсутність на підприємстві осіб, які володіли інформацією по справі, які стосуються організації роботи установи, не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, позивачем надано до суду докази на підтвердження вказаних обставин (копії наказу на відрядження, листків непрацездатності, посвідчення про відрядження тощо).
Судова колегія вважає помилковими висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку з аналізу наданих доказів та фактичних обставин, оскільки надані докази засвідчують об’єктивну неможливість вчасно звернутися до суду, що не пов’язано з організацією роботи підприємства.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до наданих позивачем доказів, він був обмежений у можливостях подати підписану уповноваженою особою апеляційну скаргу в установлений Кодексом адміністративного судочинства строк для апеляційного оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
