Законопроект №3805 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень є одним із ряду законів, який парламентарі мають розглянути на пленарному засіданні 28 січня. Загалом, законопроект містить дві основні пропозиції – підвищення адміністративних штрафів за знищення або пошкодження зелених  насаджень, а також запровадження кримінальної відповідальності за такі діяння.

Автори зазначають, що зелені насадження мають екологічну та оздоровчу цінність для населення, але забудовники часто ігнорують їхню важливість на користь площі для будівництва. Також через недосконалість планування забудови газони у багатьох місцях часто перетворюються на парковки. Депутати вважають, що посилення адмінвідповідальності та запровадження кримінальної стане «дієвим запобіжником недопущення знищення “зелених зон”».

Отже, автори пропонують внести зміни до статті 153 КУпАП «Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду». По-перше вони пропонують вивести з-під захисту цієї статті газони та квітники – таким чином, порушенням буде вважатися лише пошкодження чи знищення дерев і чагарників «на об’єктах благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів». Хоча із виключенням газонів та квітників не погодилися, зокрема, деякі члени з питань правоохоронної діяльності.

Що ж до штрафів, то депутати пропонують їх підвищити як для громадян, так і для посадовців:

• Для громадян – з 10-30 неоподатковуваних мінімумів (н.м.) до 100-200 н.м.;
• Для посадових осіб та ФОПів – з 30-50 н.м. до 300-500 н.м.

У Кримінальному кодексі, у свою чергу, передбачається внесення нової статті 246-1 «Знищення або пошкодження зелених насаджень в межах населених пунктів» наступного змісту:

1. Умисне та/або без отримання відповідних дозволів знищення, пошкодження дерев, чагарників, що відносяться до зелених насаджень в населених пунктах, що заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою, другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка.  1.  У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

До таких пропозицій свої зауваження висловило Головне науково-експертне управління. Так, експерти прийшли до висновку, що предмет запропонованого у новій статті ККУ складу суспільно небезпечного діяння потребує уточнення, адже вона фактично може перетинатися з іншими статтями Кримінального кодексу.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, які ще законопроекти сьогодні має розглянути Верховна Рада.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.