Робоча група з підготовки проекту Закону з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України була створена 17 липня 2019 року Постановою КМУ № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України», але перше засідання провела тільки 28 січня 2021 року.
В робочій групі працюють народні депутати України (Руслан Стефанчук, Андрій Костін, Сергій Власенко, Володимир Ватрас) та науковці.
Робоча група створить електронну скриньку, на яку буде приймати від фахівців пропозиції, зауваження та кейси з практики.
Що пропонують учасники робочої групи
Перший заступник Голови Верховної Ради, голова робочої групи Руслан Стефанчук пропонує розширити перелік особистих немайнових прав в ЦКУ.
Перший блок – це розширення суб’єктів особистих немайнових прав, тому що не тільки фізична особа повинна мати особисті немайнові права, але їх повинна мати і юридична особа. Йдеться про ділову репутацію, немайнові цифрови права тощо. На думку Стефанчука, Держава Україна теж має особисті немайнові права: найменування, прапор, герб, гімн.
Другий блок – це укрупнення і конкретизація прав, а також запровадження прав, які не передбачені ЦКУ (наприклад, репродуктивні права).
Інші блоки – це безпека фізичної особи, персональні дані, право на приватність, цифрові права.
Ускладнення в роботі Руслан Стефанчук прогнозує при роботі над третьою книгою ЦКУ «Речові права», тому що цей розділ регулює концептуальні речі, по яких робоча група не досягла одностайного бачення.
Віцепрезидент Національної академії правових наук, розробник чинного Цивільного кодексу Наталія Кузнєцова повідомила, що робота над новою редакцією ЦКУ триватиме щонайменше два роки.
Наталія Кузнєцова виступає за необхідність скасування Господарського кодексу України, щоб, за її словами, рухатися далі по розгортанню засад ринкової економіки.
«Ми кинули нашу судову практику у таку ситуацію коли вони змушені були вибирати між розумними і красивими. Одні і ті ж відносини регулюються двома кодексами у стані неузгодження. Ми вже провели ґрунтовний аналіз всіх положень нині чинного Господарського кодексу з точки зору його впливу на регламентацію конкретних відносин. Він містить відсилочні та банкетні норми. Концесії в ньому присвячена одна стаття, акціонерних товариств взагалі немає. Сьогодні це оболонка неіснуючої правової матерії», – пояснила Наталія Кузнєцова.
Крім того, Наталія Кузнєцова спростувала міфи, які існують навколо скасування Господарського кодексу, зокрема щодо ліквідації господарських судів та кафедр господарського права та науки господарського права. Науковець запевнила, що ніхто нічого не збирається ліквідовувати, тому що ті відносини, які сьогодні регулюються спеціальними законами, будуть існувати і будуть відрізнятися від загальноцивільних відносин. Їх треба (відносини) буде досліджувати. А господарські суди існували і в ті часи, коли Господарського кодексу не було.
За скасування Господарського кодексу та включення його норм до цивільного законодавства виступив також член-кореспондент Національної академії правових наук Олексій Кот.
Він зазначив таке:
«Ми не можемо одні і ті самі відносини регулювати двома кодексами. Ми не можемо підприємницькі відносини, які за своєю природою є відносинами вільними, на свій власний ризик, з метою отримання прибутку загоняти в ті рамки, який запропонував первинно той Господарський кодекс, який ми на сьогодні маємо.
Якщо взяти Господарський кодекс, як можна, наприклад, пояснити іноземцям все це різномаїття юридичних осіб. Відсутні абсолютно обмеження щодо створення нових форм. Проблема полягає в тому, що через відсутність належного правового регулювання окремих видів юридичних осіб, існування яких фактично дозволив Господарський кодекс, ми отримали ситуацію, коли особа не може зрозуміти, яким чином вона має перевірити, наскільки є легітимними дії особи, яка представляє таке підприємство. Або яким чином мають відбуватися корпоративні погодження.
Я навіть не знаю, як на англійську мову перекласти право господарського відання чи право оперативного управління».
Професор кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Олена Кохановська зазначила, що з’являється багато немайнових об’єктів або благ.
«Вони доповнюють картину речових відносин. Мова йде про об’єкти інформаційної сфери: інформаційні продукти, ресурси, системи, об’єкти прав, що знаходяться в мережі Інтернет, криптовалюти, персональні дані, інформацію про особу, автономних роботів, штучний інтелект, цифровий контент тощо. Пропонується систематизувати та доповнити цей перелік», – повідомила вона.
Крім того, йдеться про тварин, мікроорганізми, інші живі організми.
У спадкових відносинах робоча група зосередиться на положеннях про волевиявлення спадкодавця, відкриття спадщини, регулювання заповіту, забезпечення інтересів кредиторів, спадкового договору, обов’язкової частки в спадщині. В останньому випадку виникає небезпека, що може бути перевернуто волевиявлення спадкодавця.
Що стосується скасування Сімейного кодексу, то необхідно враховувати, що при ухваленні чинного ЦКУ після першого читання із нього виключили дві книги: Сімейне право та Міжнародне приватне право.
Проте основні спори у сфері сімейного права це: майнові права, аліменти, вирішення питання з ким буде проживати дитина, влаштування дітей-сиріт і позбавлення батьківського піклування. Фактично регулювання цих відносин здійснюється засобами цивільного права. Сімейний кодекс не може діяти без Цивільного кодексу. Тож, на думку членів Робочої групи, імплементація норм сімейного права в ЦКУ – це їх повернення в природне становище. При цьому про одностатеві шлюби та інші «революційні» новації не йдеться.
Неможливо також говорити про розвиток цивільного права без урахування приватних відносин з іноземним елементом. Хоча б тому, що мільйони громадян України перебувають за кордоном, а в Україні проживають іноземні громадяни. Тому необхідно створити належне колізійне регулювання правовідносин з іноземним елементом. Тому в ЦКУ з’явиться окрема книга, присвячена міжнародному приватному праву.
Щоправда, розробники побоюються, що на виході ЦКУ буде в два рази товстіше чинного.
