Адміністративне затримання є одним з обмежувальних заходів адміністративного примусу, який застосовується всупереч волі та бажанню порушника і полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження. Коли застосовується адміністративне затримання? На який строк? Хто саме має право затримувати людину?
На ці та інші запитання відповідає директор Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Дмитро Перепелиця.
Коли застосовується адміністративне затримання
Застосування такого заходу як адміністративне затримання, підстави та порядок його застосування, мета, строки затримання та перелік посадових осіб, які уповноважені здійснювати затримання, визначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі − КУпАП).
Адміністративне затримання застосовується з метою:
- припинення адміністративних правопорушень, усунення його негативних наслідків, в т.ч. попередження вчинення нових правопорушень;
- коли вичерпано інші заходи впливу;
- встановлення особи;
- складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
- забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Хто має право затримувати
Ст. 262 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
Такими органами є:
- органи внутрішніх справ (Національної поліції) − при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства тощо;
- органи прикордонної служби − у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України тощо;
- старші в місці розташування охоронюваного об’єкта посадові особи воєнізованої охорони − при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
- посадові особи Військової служби правопорядку в Збройних Силах України;
- органи Служби безпеки України; посадові особи органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів; посадові особи, уповноважені на те центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб – щодо проведення адміністративних затримань, на які вони уповноважені законами України.
Як має відбуватися адміністративне затримання
Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку складається адміністративний протокол, в якому зазначаються:
- дата і місце його складання;
- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
- відомості про особу затриманого;
- час і мотиви затримання.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.
Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма ст. 29 Конституції України, згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Час та дата повідомлення родичів зазначається в протоколі.
Затриманий має право на захисника
Про кожний випадок адміністративного затримання органи або уповноважені особи інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за виключенням випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. А право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги повинно бути роз’яснено затриманій особі, про що остання повинна поставити свій підпис в протоколі.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ (поліції)), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру.
На який строк можна затримати людину
Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години.
Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання може становити до трьох діб.
Відповідно ч. 3 ст. 263 КУпАП осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію» відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
Що треба знати про особистий огляд і огляд речей
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до статті 264 КУпАП уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.
Огляд речей, ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).
Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.
Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
Скарги пишемо у протоколі
Коли затримана особа звільняється з місця її перебування/утримання, у протоколі про адміністративне затримання зазначається, наявність або відсутність зауважень та скарг на дії посадових осіб органів поліції із викладенням їх суті.
Звільнена особа обов’язково повинна засвідчити факт наявності або відсутності зауважень та скарг власним підписом у протоколі, оскільки на практиці може існувати ряд порушень при застосуванні такого заходу, як адміністративне затримання, а саме: зловживання владою і перевищення службових повноважень посадовими особами, недотримання строків затримання, безпідставне застосування адміністративного затримання, неповідомлення родичів про затримання тощо.
Поверхнева перевірка, як превентивний захід органів поліції
Поняття поверхневої перевірки досить нове і виникло з прийняттям у 2015 році Закону України «Про Національну поліцію», а порядок проведення регулюється ст. 34 даного Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень
Поверхнева перевірка здійснюється шляхом візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.
Отже, поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речей або транспортного засобу якщо існує достатньо підстав вважати, що:
– у особи чи в транспортному засобі є речі, які є знаряддям кримінального правопорушення, є такими, що заборонено зберігати або переміщувати (зброя, наркотичні засоби, тощо) та/або які становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
– в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа-заручник;
– річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення (злочину) та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський, але лише з використанням спеціального приладу або засобу.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу.
Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки транспортного засобу має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Але важливо знати, що під час поверхневої перевірки особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей (сумки, кишені) чи транспортного засобу (салону, багажнику, бардачка). При цьому огляд речей поліцейським проводиться лише візуально (без рук).
При вчиненні поліцейським будь-яких інших дій, вони можуть розцінюватися наприклад, як адміністративне затримання, як особистий огляд і огляд речей, обшук, тощо і які повинні проводитися та фіксуватися в іншому порядку, в тому числі зі складенням відповідних обов’язкових процесуальних документів.
При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів адміністративного правопорушення чи кримінального правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог КУпАП та Кримінального процесуального кодексу України.
