Досить часто виникають ситуації коли водіям блокують банківські рахунки, якщо вчасно не було сплачено штраф за порушення Правил дорожнього руху. Втім, водій навіть може не здогадуватись, що за рішенням суду його було визнано винним у порушенні ПДР України, поки не скористується банківською карткою.

Так, у справі  № 234/3998/19 позивач дізнався, що на його банківський рахунок накладено арешт. Направивши запит на електронну поштову адресу Київського ВДВС, дізнався, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви Департаменту патрульної поліції  УПП у м. Харкові про стягнення з нього 850 грн штрафу на користь держави.

З матеріалів справи стає відомо, що постановою інспектора 2 роти № 3 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Втім, позивач стверджував, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, не вчиняв, винним у вчиненні себе не визнавав. Зазначав, що  у постанові не наведено доказів вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, не містяться посилання на протокол у справі про адміністративне правопорушення, показання свідка та його показання, матеріали фото- чи відеозйомки. Розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, співробітник поліції не надав йому можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Також зазначав, що для винесення постанови співробітник поліції спочатку повинен був розглянути адміністративну справу (вивчити докази, показання свідків, пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката тощо).

Розглядаючи справу, суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків коли він доводе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, до суду відповідачем не було надано відзиву на адміністративний позов та жодних доказів, які спростовують позовні вимоги. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасуванню.

Арешт грошових коштів на рахунках

В іншій справі позивач дізнався, що його було визнано винним у порушенні ПДР України та  притягнено до адміністративної відповідальності, тільки коли він не зміг скористатись банківською картою, бо на його рахунки виконавчою службою накладено арешт.

Так, підставою притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що він ніби-то керував транспортним засобом, в якому відсутні передбачені конструкцією бризковики, чим порушив п. 31.4.7. е) ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач вказував, що Правил дорожнього руху не порушував, оскільки в цей день, як учасник бойових дій, він брав участь у святковій ході в місті Лубни, після цього перебував вдома, автомобілем в цей день не користувався, до того ж автомобіль в той час перебував у несправному стані.

Відповідач у відзиві, наданому суду на позовну заяву, проти задоволення позову заперечував,  відеозапис вчиненого позивачем правопорушення, зафіксований на нагрудну камеру на даний час, видалений із серверу УПП в Полтавській області ДПП, оскільки закінчились строки його зберігання, а тому надати його суду не виявляється за можливе.

У судовому засіданні свідок  повідомив, що того дня він разом із позивачем зранку ходив на мітинг, потім вони пішли до позивача і весь день провели разом. Вкзаував, що у позивача є автомобіль, але останній ним не користується, оскільки автомобіль перебуває в розібраному стані.

Суд зазначив, що відповідачем в ході судового розгляду справи не було доведено вчинення правопорушення та не спростовано твердження позивача, що він зазначеного в постанові правопорушення не вчиняв.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері  забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати  та закрити провадження у справі.

Плати, потім оскаржуй

Втім,  навіть якщо водій своєчасно у той же день сплатив штраф за правопорушення, можуть накласти арешт на банківські рахунки.

Так, у справі № 953/7951/20 позивач зазначала, що нею було своєчасно у той же день сплачено на користь держави адміністративне стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) на підставі Повідомлення, залишеного на лобовому склі її автомобіля. Однак пізніше їй стало відомо про накладення арешту на рахунки внаслідок відкриття виконавчого провадження.

Виконавець зазначав, позивачка сплатила штраф на рахунок Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції замість рахунку Департаменту територіального контролю Харківської міської Ради. Тим самим кошти на рахунок стягувача не надійшли і штраф вважається не сплаченим.  А тому вважав, що підстави для закінчення провадження відсутні, оскільки всі дії державного виконавця вчинені своєчасно в межах чинного законодавства і відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Як було встановлено в ході розгляду справи, позивач сплатила передбачений діючим законодавством 50% суми встановленого розміру штрафу за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що передбачено вимогами чинного законодавства.

Суд підкреслив, що позивач не ухилялась від сплати адміністративного штрафу, а допущена помилка у реквізитах отримувача, позивачем була допущена ненавмисно.

Також суд підкреслив, що постанова про накладення штрафу про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування, транспортних засобі, зафіксована в режимі фотозйомки (відеозйомки).

За таких обставин суд зазначив, що для пред’явлення виконавчого документа необхідно застосувати положення 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не загальну статтю 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, державний виконавець, отримавши до виконання виконавчий документ – постанову від 29.10.2019, який пред’явлений до виконання із пропуском встановленого Законом строку, був зобов’язаний повернути виконавчий документ стягувачу.

Враховуючи викладене, суд скасував постанову державного виконавця про арешт коштів боржника.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.