34

 

Питання дослідив Ігор Ясько керуючий партнер ЮК Winner

 

У першу чергу, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 9.1.Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, обмеження прав клієнта (тобто власника рахунку, банківської картки) щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах – не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, які чітко установлені законом.

Найчастіше питання про знаття арешту рахунків виникає тоді, коли або особа має проблеми з виплатами по кредитному договору, або нотаріус вчиняє виконавчий напис на борговому документі або приватний виконавець відкриває виконавче провадження і арештовує рахунки. Слід зазначити, що з 2017 року вчинення виконавчого напису можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, але, незважаючи на це, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”).

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Однак, стаття 48 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”.

 

Що таке кошти цільового призначення і спеціальний режим використання коштів?

Нацбанк звертає увагу на те, що заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування винятково таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентіввід 12.11.2003 № 492.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.

Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати – заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає такий документ.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Якщо ж банк відкрив клієнту окремий рахунок для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Нацбанк наголошує, що законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті згідно зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Рахунки зі спеціальним режимом використання – це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Хоча судова практика з цього питання спірна. Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у Постанові від 17 січня 2020 р. у справі №340/1018/19, зазначив, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. У свою чергу, Окружний адміністративний суд м. Києва у своєму рішенні від 26.03.2020 р. у справі № 640/24691/19 дійшов висновку, що рахунки, на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, а є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний».

 

Як зняти арешт з рахунку?

У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Особа, рахунки якої заблоковані, має право звернутися до банку для отримання інформації про причини такого блокування. Банки зазвичай повідомляють, що на рахунок був накладений арешт відповідно до постанови приватного чи державного виконавця. Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

 

Ігор Ясько керуючий партнер ЮК Winner
ЮрЛіга