Більшість відвідувачів українських судів вважає рішення судів законними і справедливими.

Про це йдеться у звіті за результатами дослідження ставлення громадян України до судової системи, опитаних на виході із судів, презентованому Центром Разумкова 18 грудня 2020 року. Опитування було проведено за ініціативою Ради Європи.

Так, 66,1 % опитаних, у чиїх справах були винесені судові рішення, відповіли, що рішення законні і справедливі. А 92,2 % респондентів вважають їх такими, отримавши рішення суду на свою користь, 36,8 % – на користь супротивної сторони, 60,4 % – як компромісне рішення.

Серед респондентів тих, що брали участь у судових засіданнях як позивачі – 33,2 %, як відповідачі – 23 %, як члени родини учасників судового процесу – 13,7 %, як підсудні – 10,9 %, як потерпілі – 10 %, як свідки – 9,6 %.

Оцінюючи різні аспекти діяльності суду, частіше за всіма показниками вони висловили задоволеність, ніж незадоволеність, при цьому більшість показників у 2019–2020 роках покращилися порівняно з 2017 роком.

«За багатьма аспектами оцінки діяльності української судової системи, оцінки діяльності безпосередніми учасниками судового процесу є кращими, ніж ті, що висловлюються громадянами загалом у рамках репрезентативної вибірки. Це вселяє вочевидь певний оптимізм у тому сенсі, що судова система при безпосередній взаємодії з нею громадян виявляється не настільки проблемною, як уявляється масовою свідомістю, на основі інформації, яку громадяни переважно одержують від ЗМІ при висвітленні найбільш резонансних судових справ», – зазначили під час презентації в Центрі Разумкова.

Опитування учасників судових засідань відбувалося на виході з приміщень судів із 21 по 28 жовтня 2020 року. У дослідженні взяли участь 100 судів та 1117 респондентів з усіх регіонів України (крім АР Крим та Севастополя). Теоретична похибка не перевищує 3,1 %.

Рівень підтримки змін, що відбулися в судовій системі, динамічно зростає – Центр Разумкова

За результатами загальнонаціонального опитування Центру Разумкова, оприлюдненими 18 грудня 2020 року, 45,3 % респондентів із тих, що помітили зміни в системі правосуддя протягом останніх п’яти років, оцінюють їх позитивно.

Також порівняно з 2019 роком зросла частка тих осіб, які цілком або скоріше підтримують зміни в системі правосуддя, із 30,7 % до 42,2 %, а частка тих, хто не підтримує, знизилася з 21,6 % до 15,4 %.

«Кількість тих, хто підтримує вже здійснені зміни в системі правосуддя, перевищує частку тих, хто їх не підтримує. Рівень підтримки таких змін динамічно зростає», – зауважили в Центрі Разумкова під час презентації.

При цьому така ж кількість учасників дослідження вважає, що судова реформа перебуває в процесі реалізації і потрібно зробити ще ряд важливих кроків, таких як реформування прокуратури (76,2 %), реформування органів досудового розслідування (73,8 %), запровадження єдиних стандартів правничої професії (69,6 %), реформування правничої освіти (66,4 %), реформування адвокатури (67,8 %), створення комісії за участі міжнародних експертів, які перевірятимуть кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (57,9 %).

Якщо говорити про вплив судової реформи на рівень довіри до судової системи, то 41,2 % опитаних вважає, що кроки, які вже зроблені у судовій реформі, однозначно або швидше сприятимуть зростанню довіри громадян до судової системи.  

Результати дослідження показали, що своє ставлення до судової системи більшість громадян формує на підставі чужого досвіду або інформації зі ЗМІ. А негативне ставлення та низький рівень довіри до судів ефективно усувається при спілкуванні громадян із судами. Адже рівень довіри громадян, які мають власний досвід спілкування з судами, значно вищий, при цьому баланс довіри цих громадян до судів та судової системи є позитивним, тобто кількість тих, хто довіряє судам, вища, ніж кількість тих, хто не довіряє.

Загальнонаціональне опитування щодо ставлення громадян України до судової системи  відбувалося в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, із 9 по 14 жовтня 2020 року. Теоретична похибка не перевищує 2,3 %.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.