3

Апеляційний суд закрив провадження у справі про прояв присяжною неповаги до суду.

Присяжні не є суб’єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП. Про це зазначив Одеський апеляційний суд у справі про адміністративне правопорушення № 947/4926/20.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала на розгляді цивільна справа №947/4926/20 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Судом першої інстанції зазначено, що присяжна не з’явилась на запрошення суду для підпису судового рішення, не подала заяву про увільнення її від обов’язків присяжного за наявності підстав такого увільнення, та ігнорує виклики її до суду для підписання повного тексту судового рішення, чим проявила неповагу до суду і цим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Постановою суду першої інстанції присяжну притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1190,00 гривень.

Розглядаючи апеляційну скаргу на вищезазначену постанову Одеський апеляційний суд скасував постанову Київського районного суду м. Одеси від 05.01.2021 про накладення штрафу, а провадження у справі закрив у зв’язку з відсутністю в діях присяжної складу адміністративного правопорушення.

З яких міркувань апеляційний суд дійшов таких висновків.

По-перше, матеріали справи не містять доказів належного виклику присяжної до суду в порядку, визначеному процесуальним законом.

По-друге, диспозицією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП передбачена відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Розглядаючи питання про відповідальність за неповагу до суду, суд повинен чітко визначити чотири елементи протиправного діяння: об’єкт зазіхання, об’єктивну і суб’єктивну його сторони, суб’єкт правопорушення.

У ч. 1 ст. 185-3 КУпАП чітко виражені два критерії – це суб’єкт правопорушення й об’єктивна сторона цього правопорушення. Суб’єктами правопорушення за даною нормою закону можуть бути лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, інші громадяни.

Перелік цих осіб законом встановлений як вичерпний і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Отже, присяжна не є суб’єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Раніше ККС пояснив, в якому випадку висновки вищих судових інстанцій можна не застосовувати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Залишити відповідь