12

Обов’язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

Норма, яка визначає, що в ухвалі повинно бути роз’яснено експерту про кримінальну відповідальність не виключає обов’язку експерта зазначити при складенні висновку, що він попередженій (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/684/18.    

Обставини справи

Магдалинівське міжрайонне управління водного господарства звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Д» про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії ПАТ «Д» по розгляду акту про порушення від 03.08.2015, щодо нарахування вартості недоврахованої електричної енергії на суму 849 449,84 грн, оформленого протоколом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно застосував оперативно-господарську санкцію до позивача, оскільки у спірних правовідносинах відсутні належні і допустимі докази протиправної поведінки позивача та шкідливого результату такої поведінки – завданої шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та застосуванням оперативно-господарської санкції. Сам лише факт виявлення обриву дроту пломбувального матеріалу, без доведення належними доказами вини в цьому споживача, не може бути кваліфікований як порушення останнім Правил користування електричною енергією.

Крім того, позивач вказує на відсутність доказів втручання позивача в роботу лічильника, порушення цілісності пломб, а також на наявність показань власних приборів об’єктивного контролю відповідача, які спростовують факт безоблікового споживання і розкрадання позивачем електричної енергії в спірний період.

Справа неодноразово розглядалась судами, врешті-решт позовні вимоги було задоволено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний господарський суд вказав, що висновком трасологічної експертизи, яку було призначено на виконання вимог постанови Верховного Суду, так як і експертним дослідженням, проведеним за ініціативою позивача, не встановлено обставин пошкодження пломбувального матеріалу пломби Карат на дверях комірки, які б вказували на факт протиправної поведінки позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 6.20 ПКЕЕ, оскільки пошкодження цілісності пломбувального матеріалу пломби на дверях комірки трансформатора напруги сталося не з вини позивача.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Зокрема, частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладений на нього обов’язків.

Відповідно до абзацу 10 частини 2 пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Отже, законодавець визначає, що обов’язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

ВС підкреслив, що відповідно до частини 5 статті 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Тобто норма, яка визначає, що в ухвалі повинно бути роз’яснено експерту про кримінальну відповідальність не виключає обов’язку експерта зазначити при складенні висновку, що він попередженій (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

У висновку експерта такі відомості відсутні, про що обґрунтовано зазначає заявник касаційної скарги.

За таких обставин, Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог частини 7 статті 98 та статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалив рішення на підставі недопустимого доказу.

Верховний Суд скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.