НАЗК рекомендує виключити із тексту проєкту Закону № 3876 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» оціночне поняття «істотне порушення» будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, оскільки воно допускає довільне тлумачення, або розкрити зміст цього поняття шляхом наведення його визначення в тексті відповідної статті (примітці до статті) Особливої частини КК України.

Вищезазначеним законопроєктом пропонується включити в Кримінальний кодекс України новий розділ XXI «Кримінальні правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який міститиме нові статті 448-451 Кримінального кодексу України, що передбачатимуть відповідальність (заподіяння майнової шкоди в особливо великому розмірі, створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків).

Депутати вважають за необхідне переглянути чинні статті Кримінального кодексу України Кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудування, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами.

Проте НАЗК звернуло увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 450, якою пропонується доповнити КК України, самочинним (самовільним) будівництвом є зокрема таке будівництво, «що здійснюється або збудовано… з істотними порушеннями будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством».

У НАЗК пояснюють, що термін «істотний» вживається в чинних нормах КК України для визначення розміру шкоди, а не для кваліфікації порушень.

При цьому зміст вказаної конструктивної ознаки складу цього злочину у проєкті Закону не розкрито.

Не містить проєкт Закону також будь-яких критеріїв для визначення характеру (розміру) таких порушень достатніми для визнання їх істотними. Водночас ознака «істотності» вказаного порушення є обов’язковою ознакою складу цього злочину, а отже від її наявності/відсутності буде залежати настання кримінальної відповідальності за самочинне (самовільне) будівництво.

У нормах чинних законодавчих актів України, незважаючи на детальну регламентацію будівельного процесу, а також вимог щодо його відповідності будівельним нормам і правилам, визначення поняття «істотне порушення будівельних норм і правил» відсутнє.

Зокрема, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому в Цивільному кодексі України ні визначення цього поняття, ні критеріїв «істотності» такого порушення не наведено. Не містять відповідних критеріїв для визначення істотності порушень будівельних норм і правил й норми законів України «Про будівельні норми», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про основи містобудування».

Разом з тим, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проєктних рішень.

Крім того, нормами чинної ст. 96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил (у запропонованій проєктом Закону редакції – нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством) та затверджених проєктних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд.

Таким чином термін «істотне порушення» будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством є оціночним, ступінь порушення відповідних норм і правил значною мірою залежатиме від суб’єктивної оцінки такого порушення органами досудового розслідування та суду в ході кримінального провадження з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи. При цьому визначення однієї з обов’язкових ознак складу злочину, а отже, і застосування вказаної статті КК України у разі реалізації положень проєкту Закону повністю залежатиме від суб’єктивної оцінки суттєвості зазначених порушень органами досудового розслідування та судом.

Такий підхід до конструювання норм КК України суперечить принципу юридичної визначеності правових норм та створює передумови для вчинення корупційних правопорушень та схем.

У зв’язку з цим НАЗК рекомендує доопрацювати вказане положення законопроєкту: виключити з тексту проєкту закону вказане оцінне поняття або розкрити його зміст в тексті відповідної статті Особливої частини КК України.

На це ж звертає увагу і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке зазначає у Висновку, що непритаманним для кримінального законодавства та таким, що може доволі широко тлумачитись суб’єктами правозастосування на практиці, слід визнати поняття «істотності», вжите при конструюванні обов’язкових ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 450 КК (у редакції проєкту). Таке оціночне поняття як «істотність порушення будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством» у межах вказаного складу кримінального правопорушення негативно впливатиме на застосування даної кримінально-правової норми, оскільки залежатиме виключно від розсуду відповідних компетентних осіб.

ГНЕУ також побачило корупційні ризики у відсутності чітких критеріїв для відмежування складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 449 КК (у редакції проєкту), та складу адміністративного проступку, передбаченого ч. 18 ст. 96-1 КУпАП (у редакції проєкту), створює значні корупційні ризики.

Пропозиція встановлення кримінальної відповідальності за виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають технічним регламентам, будівельним нормам, нормативним документам, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством (ч. 5 ст. 449 КК у редакції проєкту), за умови збереження, в якості підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення винною особою діяння у вигляді виробництва або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов’язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх (ч. 18 ст. 96-1 КУпАП у реакції проєкту), на думку ГНЕУ, призведе до колізії відповідних норм.

Раніше у законопроєкті про контроль за деклараціями суддів виявили істотні недоліки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.