6 листопада Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій опублікував проект Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. Зокрема, нею пропонується скорочення юридичних вузів, ліквідація спеціальності «Міжнародне право», а навчання на спеціальності «Право» буде здійснюватися лише за ступенем магістра на денній формі – заочну форму, навчання на бакалавра та молодшого бакалавра також пропонують ліквідувати.
Напередодні публікації Концепції, 5 листопада, у режимі відеоконференції відбулося експертне обговорення «Проект Концепції розвитку юридичної освіти очима професійної правничої спільноти». В обговоренні взяли участь представники Інституту права та Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, юридичного факультету Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».
Доктор юридичних наук, Президент Української асоціації міжнародного права, суддя Європейського суду з прав людини у відставці, віцепрезидент Академії наук вищої школи України Володимир Буткевич у своєму виступі наголосив, що сфера правничої освіти повинна включати в себе спеціальність «Міжнародне право».
Він детально спинився на історії становлення спеціальності «Міжнародне право» в тодішньому СРСР і Україні зокрема. За його словами, в європейських країнах почали розвивати цю спеціальність набагато раніше, ніж у нас.
В обговоренні прийняли участь юристи-міжнародники, які наголосили, що пропозиція виключення «міжнародного права» спрямована на уніфікацію вищої юридичної освіти. Переваги такого підходу практично відсутні, якщо не вважати такою перевагою збільшення потенціалу для нав’язування представникам різних правничих шкіл, серед яких і українська школа міжнародного права, уявлень тих чи інших фахівців про «єдино правильну» юридичну освіту.
З темою «Наскрізна магістратура: крок вперед чи два назад?» виступила доктор юридичних наук, професор, в. о. директора Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
У своєму виступі вона відзначила, що наскрізна магістратура (навчання протягом 6 років з отриманням ступеня магістра, без бакалавра) – це повернення до радянізації юридичної освіти. За її словами, вітчизняна юридична освіта на даний момент має гарні напрацювання та спеціалізацію. При запровадженні наскрізної магістратури спеціалізації не буде. Також вона зауважила, що бачить повне нерозуміння тих, хто втілює ці зміни.
Олена Орлюк підкреслила, що уніфікація та стандартизація юридичної освіти призведе до втрати родзинки кожної правничої школи. При цьому, на її думку, такі зміни призведуть до відходу від Болонської системи та нівелюють академічну мобільність. Навчання ж в магістратурі буде направлене лише на те, аби студенти готувалися до складання тестів.
Доктор юридичних наук, адвокат, науковий радник, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Ірина Гловюк,відзначила, що правнича освіта передбачає і бакалаврський, і магістерський рівень. Це дозволяє людині на рівні магістра вже обрати спеціалізацію. Наскрізна магістратура ж цього не дає, адже змінити напрямок під час навчання буде неможливо.
За темою «Єдиний державний кваліфікаційний іспит: чи не зависокі ставки?» виступили В’ячеслав Комаров, проректор з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Володимир Бурдін, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Доповідачі наголосили на ризикованих аспектах пропозиції впровадження ЄДКІ, що призведе до уніфікації магістерських освітніх програм. Таке введення ЄДКІ зумовлює необхідність включення до освітніх програм компонентів, які виключно «задовольняють» вимоги компетентностей ЄДКІ, які є вужчими за весь спектр освітнього компонента, таким чином перетворять магістерські освітні програми у «курси підготовки до складання ЄДКІ», що у свою чергу призведе до нівелювання автономності та відповідальності ЗВО за освітню (академічну) кваліфікацію.
Виступаючи із темою доповіді «Інші положення проекту Концепції розвитку юридичної освіти: привід для радощів чи тривог?» кандидат юридичних наук, суддя Київського апеляційного суду Степан Гладій відзначив перенасичення ринку юристів в Україні. За статистикою в Україні більше 100 тисяч осіб отримують юридичну освіту. На його думку, це надто багато. Також Степан Гладій зауважив засилля навчальних закладів, які не є профільними, а займаються зароблянням грошей у сфері підготовки юристів. «В особи є диплом, але абсолютно відсутня освіта», – сказав він, додавши, що через велику кількість юристів в країні справжні фахівці не можуть себе реалізувати.
Під час обговорення декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук Володимир Бурдін відзначив слабкий рівень підготовки абітурієнтів, які вступають на перший курс юридичних вишів у питанні рівня знань іноземної мови. За його словами, викладачі вимушені «латати дірки середньої школи». Він підкреслив, що викладачі на 1 курсі, замість того, аби готуватися до фахової дискусії, повертаються до вивчення шкільної програми з іноземної мови. Тому, замість фахових дисциплін, виші мають виділяти години для вивчення іноземної мови.
Учасники експертного обговорення висловили загальне спільне бачення удосконалення якості вищої юридичної освіти, а також занепокоєння, що запропоновані зміни стосуються не змісту, а тільки форми, що призведе до негативних наслідків якості підготовки правників.
Наразі обговорення Концепції триває. 11 листопада профільний Комітет проводитиме слухання «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми і перспективи». На думку учасників експертного обговорення така дискусія має тривати із залученням більш широкого кола фахівців.
