Зразки договорів поставки (постачання) від SvitDoc>>>
Порядок приймання товару
Багато юристів не хочуть прописувати порядок приймання товару в договорі і обмежуються звичайним посиланням на Інструкцію П-7. При цьому багато хто її не читав і не задумувався, чи реально дотриматися того порядку, який у ній прописаний.
Багато пояснювати не будемо, просто зазначимо, що ця інструкція затверджена ще у далекому 1966 році і на сьогодні застаріла. Наприклад, якщо в процесі приймання товару ви виявите, що він пошкоджений, і постачальник відмовляється прибувати для засвідчення таких пошкоджень, то продовжити приймання товару ви можете в присутності «експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції по якості». Таких органів зараз немає і ви ніколи не зможете дотриматися всіх положень цієї Інструкції.
Зате Інструкція П-7 може слугувати хорошим орієнтиром для вироблення власного алгоритму приймання товару. Багато положень у ній сформульовані досить чітко та справедливо. Потрібно просто все актуалізувати у часі і привести у відповідність з власним товаром та виробництвом.
Важливо максимально доступно описати порядок приймання товару: які документи на товар потрібно перевірити; які характеристики товару покупець перевіряє безпосередньо в процесі приймання товару, а які вже в процесі подальшого використання товару (так звані приховані недоліки); який документ підтверджує факт і дату закінчення приймання товару за якістю.
Алгоритм перевірки повинен бути чітким. З ним потрібно ознайомити працівників, які безпосередньо будуть приймати товар. Бажано, щоб ці працівники також взяли участь в розробці типових алгоритмів приймання товарів і мали можливість надавати юристу пропозиції для зміни таких алгоритмів. Це допоможе розробити реальні та дієві порядки роботи, а не формальні інструкції «спущені з юрвідділу».
Окрім самого порядку приймання також потрібно узгодити з постачальником детальний порядок дій на випадок виявлення пошкодженого товару та товару неналежної якості:
- строки і форми повідомлень про такі недоліки;
- як і чим підтверджується факт повідомлення;
- які документи потрібно надавати на підтвердження недоліків;
- як діяти, коли постачальник відмовляється отримувати будь-які повідомлення про поставку неякісного товару;
- що робити з усією партією товару і з товаром неналежної якості поки сторони вирішують спори між собою чи проводять незалежні експертизи;
- хто оплачує додаткові витрати, як то простій транспорту, повернення товару неналежної якості.
Радимо зафіксувати в реквізитах договору всі дійсні засоби зв’язку (номери телефонів і месенджерів, електронні поштові скриньки) та вказати, що переписка цими засобами зв’язку прирівнюється до письмового листування.
Формулюючи ці всі положення потрібно розуміти, що у більшості випадків винна сторона робить усе можливе, щоб уникнути відповідальності за порушення своїх зобов’язань. Тому потрібно максимально детально все узгодити ще на етапі переговорів. Часто формальні порушення порядку приймання товарів чи пропуск строків для пред’явлення претензій можуть стати причиною поразки у майбутньому спорі.
