4

Право визнавати недійсними права інтелектуальної власності і досі не реалізується.

Створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), який має стати єдиним органом у державній системі правової охорони інтелектуальної власності, чомусь ніяк не може вийти на фінішну пряму.

14 жовтня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» № 703-IX. На його виконання Розпорядженням КМУ №1267-р від 13 жовтня 2020 року функції Національного органу інтелектуальної власності покладено на «Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)».

Відтак, із 14 жовтня Укрпатент, в якості НОІВ, розпочав видавати охоронні документи та реєструвати права на усі об’єкти інтелектуальної власності. Водночас Апеляційна палата, яка була складовою цього процесу і надавала можливість оскаржувати рішення про відмову у державній реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, а у зв’язку з новими змінами до спеціальних законів – також визнавати права на промислові зразки, винаходи і корисні моделі недійсними (процедура «post-grant opposition») у позасудовому порядку, свою роботу при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України припинила, а при НОІВ так і не створена. Майже два місяці боротьба з «патентним тролінгом» та іншими зловживаннями у сфері інтелектуальної власності поставлена на паузу.

За словами патентної повіреної Катерини Сопової, протягом останнього часу НОІВ взагалі не виходить з будь-якою інформацією про утворення Апеляційної палати в публічний простір.

Єдина інформація, яку надав на одній із зустрічей з правничою спільнотою, причетною до сфери інтелектуальної власності, директор Департаменту Мінекономіки Андрій Демчук, що процес пожвавиться лише після того, коли Кабінет Міністрів України затвердить Статут НОІВ, який вже начебто знаходиться там на розгляді. Він запевнив, що у Статуті передбачено наділити Укрпатент усіма функціями єдиного органу у сфері інтелектуальної власності – з утворенням Апеляційної палати, створенням ІР-академії, з правом проведення експертиз і видачі охоронних документів, з адмініструванням відповідних баз даних та державних реєстрів, з правом застосування усіх відомих сьогодні процедур, зокрема медіації, при досудовому вирішенні спорів щодо об’єктів інтелектуальної власності тощо.

Проте представники правничої спільноти тоді відразу звернули увагу посадовця, що розробка таких важливих документів чомусь відбулась без участі патентних повірених та інших правників. Адже, удосконалення захисту прав ІВ в адміністративному порядку вимагає чіткого визначення принципів організації та діяльності Апеляційної палати в частині її незалежності, публічності, прозорості, залучення професійної громадськості та забезпечення високого професійного рівня, фінансування, співпраці з іншими органами.

«Маємо парадоксальну ситуацію, коли єдиний орган у державній системі правової охорони інтелектуальної власності мусить переглядати свої власні рішення.Чи можливо в такому випадку забезпечити незалежність, неупередженість і прозорість в прийнятті рішень?», – задається питанням Катерина Сопова.

Як було раніше

До набуття чинності Закону № 703-IX, склад Апеляційної палати (АП) затверджувався наказом Мінекономіки строком на три роки за поданням пропозицій від голови АП. Членами АП були посадові особи Мінекономіки та Укрпатенту. Останній виділяв експертів та фахівців судового відділу для забезпечення роботи Апеляційної палати.

Процедура оскарження передбачала перегляд рішення Мінекономрозвитку щодо заявок на об’єкти інтелектуальної власності на вимогу заявника. Також до повноважень Апеляційної палати входило розгляд заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.

Що про АП говорить закон і підзаконні акти

Закон № 703-IX про утворення НОІВ, а також ухвалені 21 липня 2020 року закон №815-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» та закон № 816-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» щодо Апеляційної палати небагатослівні.

Зокрема, у Законі № 703-ІХ міститься визначення: «Апеляційна палата – колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та розгляду інших питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів України».

Також законом даються гарантії незалежності Апеляційної палати та експертів НОІВ. У процес проведення експертизи забороняється втручання будь-кого.

Щодо повноваження Апеляційної палати, вимог до її членів, порядку розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, порядку організаційного та технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції – все віднесено до Регламенту Апеляційної палати, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, тобто – Мінекономіки.

Інші закони не додають до цього жодної конкретики і концентруються виключно на самій процедурі визнання прав недійсними.

Регламент, зрозуміло, – також в стадії розробки та затвердження. Все що відомо про нього – з висловів заступника директора департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки Богдана Падучака.

У жовтні на конференції «IP Ukrainenow» він зазначив, що збережені чіткі вимоги, яких дотримувалось міністерство і зараз буде дотримуватись Укрпатент, згідно з якими членами Апеляційної палати будуть посадові особи Мінекономіки та працівники Укрпатенту, які мають повну вищу освіту, освіту у сфері інтелектуальної власності та не менш ніж п’ятирічний досвід роботи в цій сфері.

«Щодо формування складу Апеляційної палати, то вона формуватиметься наказом керівника НОІВ, а на кожну справу визначатиметься колегія з трьох осіб», – повідомив посадовець.

На іншому правничому заході в листопаді той же Богдан Падучак запевнив, що протягом двох тижнів буде готовий Регламент Апеляційної палати, після чого його виставлять на публічне обговорення і громадськість зможе надати свої пропозиції.

Професійна спільнота і досі на це чекає.

На що впливає відсутність Апеляційної палати

«Чи погано це для заявників? Так, тому що строки на звернення до Апеляційної палати є присікальними і поновленню не підлягають», – пояснила Катерина Сопова.

Присікальні (преклюзивні) строки – це строки (терміни) для реалізації суб’єктивних прав чи виконання обов’язків, у разі нездійснення яких у певний строк (термін) права та обов’язки припиняються.

Таким чином, наразі лишається тільки захист порушених прав у суді, який би могла розвантажити Апеляційна палата.

Крім того, до затвердження нового Регламенту, напевно, не треба було припиняти роботу Апеляційної палати, що діяла при Мінекономіки. Вона могла б продовжити розглядати справи, які були не закінчені на момент створення НОІВ. А тим часом спокійно можна було б відібрати за конкурсом або кваліфікаційним іспитом членів нової Апеляційної палати.

Проте, очевидно, ніхто не думав ані над збереженням старих можливостей, ані над створенням нових.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Інтернет магазин українських юридичних документів documenti.com.ua пропонує зразок документа.

Також на “Документи.Ком.ЮА – ЗРАЗКИ ОНЛАЙН” Ви маєте можливість придбати зразки інших юридичних документів: зразки договорів, позовних заяв, скарг, заяв та клопотань, та пакетні пропозиції для Вашого бізнесу.

Приєднуйтесь до нашого Telegram каналу, щоб дізнаватись про оновлення зразків документів на ресурсах https://documenti.com.ua та https://moe-pravo.com.ua/

Наші ПАРТНЕРИ:

Зразки документів – це МОЄ ПРАВО