Президент України подав у Верховну Раду законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій.

Законопроєкт зареєстрований за № 4439 від 27.11.2020, він визначений Президентом як невідкладний.

Законопроєктом пропонується:

1. відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;

2. виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;

3. визначати граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації;

4. скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);

5. подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;

6. запровадити поняття “дистанційні послуги“ та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

(Дистанційна послуга – діяльність виконавця з надання споживачеві певного матеріального чи нематеріального блага, визначеного договором, який укладений за допомогою засобів дистанційного зв’язку, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.)  

До першої групи будуть віднесені фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Для другої групи встановлять обсяг доходу, що не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Для третьої групи ФОПів обсяг доходу буде складати не більше 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У разі перевищення таких обсягів застосування РРО є обов’язковими.

Із ризикових видів діяльності виключаються:

• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД).

Використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пальним буде заборонено.

Застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки стане достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Із законодавства виключать фінансову санкцію у розмірі п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни такого товару (послуги) та обліку їх кількості.

Необхідність ухвалення закону Президент пояснює тим, що виникла необхідність відтермінування та уточнення окремих положень, передбачених законами України від 20.09.2019 № 128-ІХ та від 20.09.2019 № 129-ІХ, визначення чітких та зрозумілих правил застосування реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій), надання платникам податків достатнього часу для підготовки до забезпечення виконання вимог закону щодо обов’язкового використання у їхній господарській діяльності РРО (ПРРО), пом’якшення відповідальності за окремі порушення законодавства у сфері регулювання порядку проведення розрахункових операцій, скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних санкцій тощо.

Раніше в Офісі Президента назвали норму про кешбек нікчемною та порекомендували залишити малий бізнес у спокої.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.