10

Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства.

Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства з дотриманням чинного законодавства. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі  №  910/1759/19.

Обставини справи

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем у своїй діяльності не використовувалась інформація, яка є комерційною таємницею та/або конфіденційною інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Т», а також не вчинялось порушень антимонопольного законодавства, а тому оскаржуване Рішення АМК є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського Суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем дотримано вимоги Законів України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто справу, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін. Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Висновок Верховного Суду

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Т» визначило перелік відомостей, що становлять його комерційну таємницю у Пам`ятках для працівників ТОВ,  які є додатками до зобов`язань та які підписувалися його працівниками, що в силу своїх посадових обов`язків мали доступ до таких відомостей.

До комерційної таємниці, стосовно якої працівники підписували зобов`язання, було, зокрема, віднесено, такі відомості, як: собівартість продукції; розмір торгівельної націнки; відомості про постачальників, продавців та покупців продукції; відомості про способи придбання і реалізації продукції; відомості про рівень доходів ТОВ; зміст та характер договорів та контрактів, однією із сторін в яких виступає ТОВ, інші відомості, пов`язані з виробничою, економічною, фінансовою, управлінською та іншою діяльністю підприємства, розголошення яких може призвести до матеріальних збитків та шкоди діловій репутації ТОВ.

Суди відхилили доводи, що зазначена інформація не є комерційною таємницею, оскільки в даному випадку відпускні ціни дійсно публікуються ТОВ  у відкритих джерелах, однак, вказані джерела не містять відомостей про закупівельні ціни та обсяги закупівель, а отже відповідна інформація в комплексі є комерційною таємницею, а її використання дозволило вже 03.02.2015, тобто через один місяць після звільнення засновників позивача з ТОВ «Т» та через 20 днів після створення ТОВ «Е», укласти договори (контракти) з компаніями та іншими контрагентами заявника, пропонуючи їм вигідніші умови співпраці (нижчі ціни на ту саму або аналогічну продукцію), що у свою чергу призвело до втрати ТОВ «Т» контрагентів та заподіяння збитків, у тому числі через неможливість реалізувати товарні залишки внаслідок втрати статусу офіційного дистриб`ютора.

ВС зазначив, що неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

ВС зауважив, що  поняття комерційної таємниці міститься у статті 505 ЦК України, якою передбачено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Дані ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними. Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить. Комерційну цінність інформації, яка становить комерційну таємницю, розуміють таким чином, що її використання надає володільцю інформації певні економічні переваги в силу того, що його конкуренти або інші особи такою інформацією не володіють.

ВС наголосив, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства з дотриманням чинного законодавства. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи можна розцінювати пересилання працівником повідомлень з корпоративної пошти як розголошення комерційної таємниці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.