Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу  № 644/9375/18, в якій висловився щодо ознак офіційного документа як предмета злочину.

Обставини справи

За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова особу засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно з вироком суду особу визнано винною у тому, що вона протягом робочого дня Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з 09:00 до 18:00, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, подала через канцелярію Орджонікідзевського районного суду м. Харкова власноручно складене клопотання про долучення до матеріалів вищезазначеної адміністративної справи довідки, яка спростовує факт її знаходження в стані алкогольного сп`яніння та підробленого документа – довідки з Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. І.О. Мещанінова про проходження нею  у медичному закладі дослідження крові на вміст алкоголю, згідно з якою 6 червня 2018 року о 03:55 в крові особи не виявлено етилового спирту, – яка мала всі необхідні реквізити і підтверджувала факт, що має юридичне значення та за формою оформлена правильно, проте лікарями Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова така довідка не видавалась.

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Харкова на розгляді перебувала адміністративна справа щодо особи, відносно якої працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за фактом зупинення автомобіля марки «Aydi 80»  під керуванням особи в стані алкогольного сп’яніння.

Ухвалою Харківського апеляційного суду вирок районного суду залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що частиною 4 статі 358 КК України передбачено відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Згідно з приміткою під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Також ВС зазначив, що при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер – підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків.

Невідповідність документа хоч б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

ВС наголосив, що дослідивши в судовому засіданні докази кримінального провадження, зокрема довідку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказаний документ є офіційним, оскільки відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст. 358 КК України.

Так, у вказаній довідці вказано найменування закладу охорони здоров’я – ГБСМП, а також міститься відтиск печатки та підпис.  Також у довідці зазначено, що виконувався забір крові особи о 3 годині 55 хвилин, вмісту етилового спирту в крові не виявлено.

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок пояснив, що такий бланк використовувався раніше у Комунальному неприбутковому підприємстві міської клінічної лікарні швидкої невідкладної допомоги ім. проф.  О.І. Мещанінова Харківської міської ради.

Таким чином, вказана довідка має всі необхідні реквізити офіційного документа, підпис, печатку, номер.

До того ж,  інформація, що міститься у вказаному документі, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме можливість особою надавати такий документ до органів влади (судових органів, органів виконавчої влади чи інших) для підтвердження чи спростування знаходження особи в стані алкогольного сп’яніння.

ВС зазначив, що в даному випадку офіційний документ – підроблена довідка про відсутність алкоголю в крові була надана обвинуваченням до суду, тобто була використана з метою отримати рішення на свою користь, а саме уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Отже, на думку колегії суддів, вказана довідка має всі необхідні реквізити, має юридично значущий характер, а тому є офіційним документом. Таким чином, безпосередньо дослідивши докази, надавши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості  особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та ухвалу Харківського апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловися стосовно використання проколів слідчих експериментів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.