4

Виконавці рішень жартують, що вони є головними годувальниками Укрпошти.

Типові взаємини між патрульною поліцією та водієм транспортного засобу, у яких перші вважають, що сталося порушення правил дорожнього руху, і виносять постанову про накладення адміністративного стягнення, а другий оскаржує це рішення в суді, можуть вилитися у безглузду трату часу, коштів та нервів.

Як відомо, наступним кроком після винесення постанови, якщо вона не виконана протягом трьох місяців, є передача її до державної виконавчої служби. Та відкриває виконавче провадження і проводить виконавчі дії, спрямовані на погашення заборгованості.

Єдиний нюанс, що частиною 1 ст. 291 КУпАП зазначено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Проте на практиці ця норма не спрацьовує. «Судово-юридична газета» володіє фактами, коли винесені патрульною поліцією постанови оскаржувалися громадянами у суді, але це не заважало поліцейським направляти документи до виконавчої служби, а останній – арештовувати усі рахунки особи.

За коментарем ми звернулися до експерта у сфері виконання рішень, приватного виконавця Андрія Авторгова. Його дивує подібний підхід, адже саме патрульна поліція має перевіряти, чи набрала чинності їхня постанова.

«Тут всі питання мають бути до патрульної поліції. Якщо ж у постанові зазначено, що вона набрала законної сили, то у виконавчої служби немає іншого вибору, аніж відкривати виконавче провадження і виконувати рішення, яке має силу судового рішення. На жаль, дуже поширена практика, коли поліція штампує постанови, а оскарженнями зовсім не цікавиться, і на судові засідання не ходить взагалі», – зазначив експерт.

У повноваження виконавця, за його словами, не входить перевірка достовірності постанови органу, який уповноважений їх виносити.

«Тому боржник має звернутись саме до патрульної поліції із клопотанням, заявою або скаргою про відкликання постанови з виконавчої служби як такої, що не набрала законної сили та оскаржується. Відповідно, якщо суд стане на бік боржника, то вже він стає стягувачем, а поліція має відшкодувати завдані йому збитки», – підкреслює він.

Чи можна арештувати увесь рахунок

Виконавець не може накласти арешт на всі кошти на рахунку без чітко визначеної суми стягнення.

«Є чутки, що бувають такі випадки – виконавець забув написати або не визначив необхідну суму, а банк блокує весь рахунок. Хоча, коли чітко відома сума штрафу, цього не повинно бути», – підкреслює представник виконавської спільноти.

За законом виконавець накладає арешт на суму коштів у розмірі, достатньому для виконання рішення, з врахуванням виконавчого збору і витрат виконавчого провадження. Мін’юстом з цього приводу розроблені чіткі інструкції про порядок арешту коштів.

Що вирішило б проблему

Як розповів Андрій Авторгов, виконавці вже звикли до того, що необхідна сума боргу у виконавчому провадженні фактично стягується у два етапи. Перший етап – це накладення постановою виконавця арешту, а другий – вже списання коштів.

Для списання коштів виконавець надсилає у фінансову установу, де обслуговується боржник, розрахунковий документ – платіжну вимогу про списання коштів з рахунку.

Зараз виконавець не знає, чи є кошти на рахунках боржника. Якщо, умовно кажучи, у людини буде 73 рахунки у різних банках, то виконавець, виконуючи вимоги закону «Про виконавче провадження», має направити 73 постанови про арешт. Тобто відправити поштою 73 паперові постанови, а потім ще платіжки.

«Закон нам говорить, що не пізніше наступного дня ми маємо виносити постанову про арешт, а платіжні вимоги не пізніше наступного дня надсилати. Але тум маємо ще поштовий обіг. Якщо головний офіс банку знаходиться, скажімо, в Одесі, то виконавець повинен направити туди постанову про накладення арешту, потім платіжну вимогу на списання коштів, а потім постанову про зняття арешту коштів. Фактично, це декілька днів. Крім того, навіть після стягнення коштів виконавець їх не бачить, поки вони не надійдуть на рахунок. Боржник кричить, щоб зняли арешт, але поки постанова про зняття арешту дійде у регіональний банк, знову мине декілька днів. Крім того, при відкритті виконавчого провадження і винесенні постанови про арешт коштів боржник отримує смс-повідомлення про це. Постанова, скажімо, буде йти три дні, то боржник має час, щоб забрати кошти з банку. Ми жартуємо, що виконавці є головними годувальниками Укрпошти. Знаю, якщо велика сума, і стягувач готовий компенсувати транспортні витрати, то виконавці літаками летять, щоб особисто доставити постанови», – каже спеціаліст.

Від професійної спільноти виконавців були пропозиції зробити певний гібрид постанови про арешт коштів і платіжної вимоги, щоб це був один документ. Втім, це все одно буде напівмірою.

«Тільки автоматизований арешт коштів дозволить робити їх списання за один день. При автоматизованій системі направляється електронний запит в банк. Якщо немає там рахунку боржника – нічого не відбувається. А якщо є, то система відразу списує ці кошти і знімає арешт», – наголошує приватний виконавець.

На думку фахівця, автоматизований арешт коштів був би вигідний не тільки стягувачам і виконавцям, але й боржникам. Якщо постанову стягувача суд визнав би не чинною, то неправомірно позбавлена своїх коштів людина так само швидко повернула б їх.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Залишити відповідь