Стало відомо, як Генеральний план Києва буде боротися з екологічною катастрофою у столиці.
Комунальна організація «Київгенплан» розповіла, яким чином планується боротися з екологічною ситуацією у Києві.
Зазначимо, що раніше було опубліковано розділи нового Генплану Києва за районами:
«Аналіз навколишнього природного середовища, який виконано в складі проєкту Генерального плану міста Києва, показує, що вказані проблеми властиві й для міста Києва. Викиди автомобільного транспорту, головним чином – приватних автомобілів, протягом останніх років складали у середньому 85,7% всіх викидів (при цьому частка викидів промислових підприємств та об’єктів теплоенергетики – близько 14%). Зважаючи на тенденцію постійного збільшення кількості транспортних засобів (Рис. 1), проблема забруднення довкілля їхніми викидами залишатиметься актуальною і надалі. Основним забруднювачем є вуглекислий газ (СО2) – його частка у загальному об’ємі викидів сягає 75%.
За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) імені Бориса Срезневського, Київ належить до міст з високим рівнем забруднення атмосфери, де комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА) набуває значень 8,8 – це середнє багаторічне значення за 2009-2019 рр. (рівень забруднення атмосфери за показником ІЗА: <5 низький; 5-6 підвищений; 7-13 високий; >14 – дуже високий). На рисунку 2 представлено розподіл ІЗА у 2019 році, середнє значення по місту – 9,6. Значення ІЗА, за нашими розрахунками, демонструє добре виражений висхідний тренд зі швидкістю зростання 0,2 на рік. Тобто вже у короткостроковій перспективі за умов відсутності спеціальних містопланувальних заходів очікується подальше погіршення стану атмосферного повітря.
Для Києва характерні прояви кліматичних змін, які реєструються протягом останніх 25-30 років на глобальному рівні. Найбільш очевидні кліматичні зміни у Києві – для температури повітря (рис. 3). Протягом останніх 29 років середньорічна температура зростає з темпом 1°С на 16,6 року. Викиди парникових газів посилюють ефект глобальних змін клімату на локальному рівні. Порушення потоків повітря, перегрівання поверхні (рис. 4) призводить до некомфортності міського мікроклімату. Перегрівання поверхні – типова проблема європейських міст, для яких властива щільна забудова та домінування штучних поверхонь і покриттів. Утворення «теплових островів» є небезпечними для здоров’я людей через загрозу теплового стресу, зокрема для тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання. Ефект від перегрівання поблизу автомагістралей посилюється через шумове забруднення та забруднення повітря.
У проєкті Генерального плану міста Києва для запобігання негативним наслідкам змін клімату запропоновано ряд рішень. Для обмеження і зменшення викидів парникових газів пропонується оптимізувати рух автотранспорту. Зокрема, обмеження руху транзитного транспорту, створення перехоплюючих паркінгів, пріоритетний розвиток пасажирського електротранспорту, розвиток велосипедного транспорту.
Щодо стаціонарних джерел забруднення, то пропонується винесення або ліквідація 37 підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в тому числі підприємства І класу шкідливості відповідно до санітарної класифікації; підприємства теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості мають здійснити технічне переоснащення для підвищення ефективності очищення викидів; заохочення та розвиток нетрадиційних і відновлювальних джерел і систем енергії. Вказані заходи спрямовані на зменшення обсягів викидів парникових газів.
З іншого боку, пропонується розвиток зелених зон, які відіграють важливу функцію запобігання негативним наслідкам. Зелені зони регулюють мікроклімат через продукування прохолодного повітря і запобігають створенню «теплових островів», регулюють водний режим через утримання опадів, поглинають викиди автотранспорту та стаціонарних джерел викидів, запобігають акустичному забрудненню. У проєкті Генплану передбачено збільшення загальної площі озеленених територій загального користування з 5303 га до 7573 га.
Для запобігання забрудненню викидами автотранспорту та шумовому забрудненню житлових зон передбачено створення ефективних шумозахисних насаджень, реконструкція та створення бульварів.
Створення і розвиток озеленених територій спиратиметься на ценоптичний підхід, відповідно до якого штучно створені зелені насадження мають бути наближені до природних рослинних угруповань, що забезпечить їм відповідну стійкість та довговічність в умовах зміни клімату.
Для взаємоузгодженого вирішення питань озеленення міста в проєкті Генплану заплановано розробку та затвердження нової Програми комплексної зеленої зони м. Києва, впровадження стандартів міського озеленення, врахування необхідності розширення асортименту рослин, що використовуються в озелененні», – зазначають у «Київгенплані».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.
