Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №280/1098/19, дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення відомостей про підприємство до інтегрованої системи «Податковий блок» не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх права.

КА ВС зазначив, що здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов’язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків.

Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Позивач, ТОВ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС, в якому просило:

– визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС, викладене у протоколі від 7 листопада 2018 року №157 в частині визначення Товариства з обмеженою відповідальністю таким, що відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку;

 – зобов’язати Головне управління ДФС виключити з переліку ризикових платників податків Товариство з обмеженою відповідальністю в ІТС «Податковий блок».

В обґрунтування позову ТОВ зазначало, що протокольне рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить належної мотивації щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників критеріям оцінки ступеня ризиків.

 Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року позов задоволено.

Висновок суду про обґрунтованість і доведеність позовних вимог мотивований тим, що у контролюючого органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу у реєстрації поданих ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд зазначив, що відповідачем під час розгляду справи не доведено ані дотримання порядку прийняття оскаржуваного рішення, ані наявності у контролюючого органу визначених законодавством підстав для його прийняття.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Водночас розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов’язкового характеру, оскільки є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що в даному випадку внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов’язкових юридичних наслідків. Включення суб’єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 7 листопада 2018 року №157, не є рішенням (актом) суб’єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Раніше при розрахунку інфляційних втрат КГС застосував аналогію закону.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.