6

Пропонується уточнити, що саме є підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.

22 грудня з‘явився текст законопроекту про конституційну процедуру № 4533, який розроблявся Робочою групою з урегулювання конституційної кризи під керівництвом Дениса Монастирського та Ольги Совгирі.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала основні зміни щодо реформи конституційного провадження. 

Окрім того, що цим законопроектом фактично пропонується виокремити процедуру розгляду подань та конституційних скарг в окремий закон, йдеться й про зміни до інших законодавчих актів.

Зокрема, у статтях Цивільного, Господарського процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства, які регулюють підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, пропонується уточнити, що є підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.

Зокрема, зараз такою підставою є встановлена КСУ неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при  вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Законодавці пропонують фразу «якщо рішення суду ще не виконане» виключити. Тобто, перегляд буде можливий, навіть якщо рішення суду вже виконане.

За такою підставою заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 3-х років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (скорочуються строки з 10 років до 3 років).

Зауважимо, що раніше цей момент в процесуальних кодексах коментував «Судово-юридичній газеті» Голова КСУ Олександр Тупицький

«Положеннями чотирьох із пʼяти кодексів передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за виключними обставинами у разі встановлення/визначення/визнання Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом загальної юрисдикції. При цьому три з цих чотирьох кодексів містять певне застереження щодо такого перегляду – «якщо рішення суду ще не виконане».

Отже, процесуальне законодавство фактично надає рішенню Конституційного Суду України зворотну дію в часі, при цьому три кодекси – лише за умови, якщо рішення суду не виконане. В останньому випадку судове рішення взагалі не переглядається, а отже, порушені конституційні права сторони у справі відновлені не будуть. 

Законодавча заборона зворотної дії актів нормоконтролю викликає сумніви насамперед щодо її відповідності принципу верховенства права та закріпленому на конституційному рівні примату прав і свобод людини (стаття 3, частина перша статті 8 Основного Закону України). Зазначений підхід є не зовсім послідовним, оскільки в тих самих кодексах припис про перегляд судового рішення у разі встановлення Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобовʼязань при вирішенні цієї справи судом такого застереження не містить. Не зрозуміло, чому у разі встановлення порушення одного і того самого основоположного права (адже Конституція України гарантує здебільшого ті самі права і свободи людини, що й Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року) його субʼєкти отримують реституцію лише за рішенням міжнародної судової установи, хоча національний конституційний орган за своїм статусом є вищим. Більше того, судові рішення у кримінальному провадженні у разі визнання Конституційним Судом України неконституційності застосованої норми також переглядаються без жодних застережень, незважаючи на те, що такими рішеннями водночас вирішуються й цивільні позови потерпілих (статті 127–129, пункт 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України)», – зазначав Олександр Тупицький.

Зміни до Регламенту ВР

Також парламент вирішив спростити собі життя та нівелювати роль застережень, які виражає Конституційний Суд у своїх висновках на законопроекти про зміни до Конституції України. Норма про те, що Верховна Рада має враховувати ці застереження, просто прибирається з Регламенту ВР.

Нагадаємо, що наразі встановлено, що Верховна Рада може прийняти такий законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком КСУ визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень.

Наприклад, раніше КСУ хоча і визнав у цілому таким, що відповідає статтям 157 та 158 Конституції, законопроект Президента Володимира Зеленського про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300, однак висловив окремі застереження, які, відповідно до Регламенту Верховної Ради, тягнуть за собою певні юридичні наслідки для долі законодавчої ініціативи. Це викликало обурення зокрема у представника Зеленського у КСУ Федора Веніславського

Вся процедура – за новим законом

Слід також зазначити, що законопроектом виключається ряд норм із Закону «Про Конституційний Суд України». Натомість регулювання передається іншому Закону «Про конституційну процедуру».

Так, Закон про КСУ буде встановлювати лише порядок організації і діяльності Суду, організації внутрішньої роботи КСУ.

При цьому Верховна Рада фактично ставить для КСУ межі регулювання, адже прописується, що інші внутрішні акти, що регламентують організацію роботи КСУ, Суд має ухвалювати з урахуванням норм нового Закону «Про конституційну процедуру».

Порядок же конституційного провадження, процедура розгляду справ та виконання рішень і висновків Суду повністю установлюється Законом «Про конституційну процедуру».

У тому числі новим законом пропонується встановити порядок виконання рішень та висновків Суду.

Зокрема, якщо КСУ визнає неконституційним закон чи його норму, то відновлення дії закону чи його окремих положень, що регулювали відповідні суспільні відносини до набрання чинності закону (його окремих положень), який визнаний неконституційним, здійснюється Верховною Радою.

У цілому, новий законопроект являє собою певний «мікс» законодавчих ініціатив, які раніше пропонувалися Ольгою Совгирею, Галиною Третьяковою та ін.

Детальніше про новації ми розповімо у наступних статтях.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.