Верховним судом у Постанові від 16.04.2020 року у справі №812/1681/16 встановлено, що перевірку позивача призначено та проведено за відсутності правових підстав та з порушенням вимог податкового законодавства, що нівелює наслідки такої перевірки.
Обставини справи:
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом направлено позивачу запит про надання інформації щодо сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з липня 2013 року по грудень 2014 року, а також копій документів, які підтверджують факт сплати відповідних податкових зобов`язань.
Зазначений запит отримано позивачем 04.05.2016, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції КП «Лисичанськтепломережа» на копії запиту.
Відповідь позивачем на вищевказаний запит до контролюючого органу не надано, у зв`язку із чим відповідачем, на підставі наказу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення.
Правове обґрунтування:
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Згідно із положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Судами встановлено, що запит від 29.04.2016 № 3249/12-09-12-01/05, направлений податковим органом на адресу Підприємства, ‼️не містить печатки контролюючого органу, як це передбачає податкове законодавство.
За таких обставин Підприємство могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутній обов`язковий реквізит – печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим під час вирішення аналогічних правовідносин (постанова від 9.04.2019, справа №804/5722/16, адміністративне провадження №К9901/40956/18).
Посилання контролюючого органу, про те, що запит від 29.04.2016 №3249/12-09-12-01/05 надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, який є тотожнім печатці, Суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні запиту було порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленого під час розгляду аналогічних правовідносин (постанова від 26.02.2019, справа №826/9082/15, адміністративне провадження №К/9901/7347/18).