Зразок поозовної заяви про усунення перешкод в користуванні власністю
Зразки позовних заяв про зняття арешту з майна
«____» _____ 20_р.
Шевченківський районний суд м. Києва
03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31-А
Позивач:
_____________________
Адреса: _______________________
Ідентифікаційний код ___________-
Електронна пошта: – __________
Офіційна електронна адреса:- відсутня
Тел. _____________________
Представник позивача:
Адвокат _______________
Адреса: _______________________
Ідентифікаційний код ___________-
Свідоцтво про права на зайняття
адвокатською діяльністю
Київської обласної кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ _________ від __ ___ 20_ року
Електронна пошта: – __________
Офіційна електронна адреса:
______________________
Тел. _____________________
Відповідач:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
в особі в.о. уповноваженої особи Фонду по ліквідації ПАТ “КБ НАДРА”
Грицак І.Ю.
Код ЄДРПОУ 20025456
Адреса: 04053, м. Київ,
вул. Січових Стрільців, буд.15
Електронна пошта: – fgvfo@fg.gov.ua
Офіційна електронна адреса: – http://www.fg.gov.ua/
Тел.: 044 333-36-55
Позовна заява немайнового характеру
Позовна заява
про усунення перешкод в користуванні власністю
(про припинення обтяження і виключення з реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження заставою транспортного засобу)
При проведенні підготовки щодо оформлення договору відчуження транспортного засобу, а саме легкового автомобіля – моделі: MITSUBISHI GRANDIS, рік випуску: 2006р., колір: синій, об’єм двигуна: 2378, вага: 1710, тип кузова: Універсал-b, державний номер ХХХХХ (надалі у тексті – транспортний засіб) зсувалося, що даний транспортний засіб знаходиться під обтяженням на підставі договору застави транспортного засобу № 3171від 11.07.2006р.
Згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майно обтяжувачем є ВАТ КБ «НАДРА» в особі його філії ВАТ КБ «Хмельницьке РУ, код: 26382172, а боржником є громадянин _________________—, ідентифікаційний код _________________ (фотокопія витягу додається до позовної заяви). Окрім того в зазначеному витягу зазначається, що боржником також є позивач -________________ (ідентифікаційний код ________________, однак між позивачем та ВАТ «КБ НАДРА» у тому числі і з ПАТ «КБ НАДРА» ніякі кредитні угоди не укладалися.
Позивач: – ______________ з 15.05.2014 року є власником легкового транспортного засобу. Права власності на транспортний засіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, фотокопія якого додається до цього запиту (копія свідоцтва додається до позову).
Під час придбання позивачем транспортного засобу (15.05.2014р.) та оформлення його у власність відомості про те. Що транспортний засіб був у заставі були відсутні. Про те, що транспортний засіб є забезпечення кредитного зобов’язання третьої особи позивач не знав та не міг знати.
24.09.2018р. адвокат позивача – ________________ звернувся до в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ НАДРА» з адвокатським запитом про отримання інформації відносно підтвердження або спростування про те, що транспортний засіб знаходиться у заставі. На адресу адвоката на даний адвокатський запит надійшов лист з відповіддю за № від _______ від 02.10.2018р., яким в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ НАДРА» підтвердив факт застави транспортного засобу та відмовив в знятті обтяження обґрунтовувавши тим, що на даний час у боржника – ____________________ перед відповідачем існує непогашена заборгованість по зобов’язанню.
Позивач вважає, що він законно володіє, користується транспортним засобом, так як є добросовісним набувачем та власником. Позивач вважає, що обмеження в розпорядженні йог власністю, а саме транспортним засобом порушує його законні права та інтереси, які закріпленні Конституцією України, тому звертається до Суду з цим позовом.
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до п. 25 Постанови № 5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з’ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Враховуючи те, що позивач придбав транспортний засіб у попереднього власника, який мав право на його відчуження, а попередній власник придбавав транспортний засіб у боржника ___________________, оскільки останні були його власниками в певний період на законних підставах, та те, що при вчиненні правочину з купівлі продажу транспортного засобу позивач не знав і не міг знати про заставу транспортного засобу, та те, що під час зняття транспортного засобу з реєстрації та здійснення перереєстрації його на позивача було належним чином перевірено та встановлено відсутність будь-яких офіційно зареєстрованих заборон відчуження придбаного автомобіля – позивача слід визнати добросовісними набувачами, який законно набув право власності на транспортний засіб. Отже відчуження (реалізація) транспортного засобу відбулася двічі тобто двічі автотранспортний засіб був перереєстрований (знімався та ставився на облік).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави.
Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п’яти днів зобов’язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
На час подання позову до суду правочини щодо відчуження транспортного засобу відповідачем не оскаржувалися та не визнанні судом недійсними.
В порушення вказаних вимог діючого законодавства відповідачем ПАТ «Дельта Банк» не подано реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідної заяви про припинення обтяження автомобіля
Позивач вважає, що відмова відповідача про зняти обтяження заставою транспортний засіб з метою вилучення із Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис щодо обтяження відносно його транспортного засобу порушує його законні права та інтереси щодо розпорядження власним майном, а саме транспортним засобом.
Частиною 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Пунктом 1 Наказу Міністерства Юстиції України від 07 липня 2006 року № 57/5 «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна» передбачено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна та його філії у випадках, передбачених законодавством.
Згідно п.2 Порядку «Ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830, адміністратор Реєстру – державне підприємство, що належить до сфери управління Мін’юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015р № 1059/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2015 р. за № 754/27199, адміністратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Оскільки, відповідач після припинення договору застави в добровільному порядку, а також на вимогу позивача, не вчинив жодних дій щодо припинення обтяження предмета застави, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
В обґрунтування викладених у позовній заяві обставин до позовної заяви позивач надав докази, а саме копії документів, перелік яких визначений у додатку до позову, та оригінали яких є у позивача. На думку позивача, він подав до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги з приводу спору, який виник між ним та відповідачами.
Заходи щодо забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви до суду, позивачем не здійснювалися.
В якості проведення досудового порядку урегулювання спору адвокатом позивача надсилався адвокатський запит (копія адвокатського запиту додається до позовної заяви).
.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ч.1. ст. 15, статтями 16,319, 321,330, 391, п. 1 п.3. ч. 1 ст. 593 ЦК України, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу», Постановою № 5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст. 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статями 2, 10, 19, 27, 175, 209, 263 ЦПК України, статтями 41,92 Конституції України-
ПРОШУ:
- Усунити перешкоди в розпорядженні майном, а саме зобов’язати відповідача подати адміністратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна Державному підприємству «Національні інформаційні системи» відповідну заяву про припинення обтяження і виключення з цього реєстру запису про обтяження заставою щодо належного позивачу легкового автомобіля – моделі: MITSUBISHI GRANDIS, рік випуску: 2006р., колір: синій, об’єм двигуна: 2378, вага: 1710, тип кузова: Універсал-b, державний номер ХХХХХ.
- Стягнути з Відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 704 грн. 80 коп. та гонорару адвокату у сумі 5000 грн.
Додатки:
- Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання позову.
- Довідка про підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
- Копія Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від ___ ___.2018р.
- Копія адвокатського запиту від ___.____.2018р.
- Копія листа від ___.____.2018р. за № ______________.
- Копія паспорта та ідентифікаційного номеру позивача.
- Копія договору про надання правової допомоги від ___.____.2018р. за № _______.
- Копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № _____ від ___.____.20_р.
- .
- Копія Ордеру серії ___ № ______ від ____.2018р.
- Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
- Копія позовної заяви та додатків до неї для відповідача.
Представник позивача:
___________________ адвокат _________________
