Якщо спробувати назвати ряд ключових цілей, про які зазвичай говорять в уряді загалом та Денис Шмигаль персонально, то реформування пенсійної системи займатиме одне з перших місць. І не зважаючи на те, що серйозно про це заговорили лише восени, згадки про перехід від солідарної пенсійної системи до накопичувальної вже можна знайти всюди – від звичайних виступів прем’єра до стратегії розвитку країни до 2030 року.

Втім, у цьому напрямку урядовці роблять не лише гучні заяви, але й розробляють відповідне нормативне регулювання. Так, у середині листопада Міністерство соціальної політики вже розробило законопроект про запровадження накопичувальної пенсійної системи, яка з 1 квітня 2021 року має почати працювати для окремих категорій працівників. Цю ініціативу можна було б назвати пілотним проектом, у рамках якого будуть перевіряти, як нова система працюватиме.

Разом з тим, на цьому уряд не зупинився. Вже за місяць після того Мінсоцполітики розробило ще один проект, цього разу – Розпорядження КМУ. Тепер у міністерстві пропонують запустити дійсно пілотний проект щодо запровадження додаткового пенсійного забезпечення для працівників державних підприємств, які підлягають приватизації. Початкова дата проекту ідентична із початком застосування накопичувальної системи, відповідно до вищезгаданого законопроекту – 1 квітня 2021 року.

Найцікавішою, мабуть, у цій пропозиції Мінсоцполітики є проблема, яку вони хочуть вирішити таким чином – незначна чисельність учасників недержавних пенсійних фондів. Тобто, ключовим є навіть не питання пенсійного забезпечення державних підприємств, а саме потреба «загнати» більше людей у недержавні пенсійні фонди. Можливо, що суть ідеї полягає у тому, щоб подолати страх людей перед новим – чим більше учасників, тим менше страху. Так, далі у пояснювальній записці зазначено, що ця ініціатива призведе до «підвищення рівня соціального захисту», але це очевидно, адже додаткові виплати за замовчуванням призводять до покращення соціального захисту.

Повертаючись до змісту проекту розпорядження, також варто відзначити те, що у тексті прямим текстом написано, що додаткове пенсійне забезпечення буде обов’язком покупця, який буде прописаний в умовах аукціону про продаж підприємства. Інакше кажучи, держава цим проектом ставить потенційного покупця і невигідне положення, порівняно із собою. Так, якщо видатки держави на одного працівника складають х, то після приватизації на додачу до х новий власник буде зобов’язаний забезпечувати ще й певний відсоток на це додаткове пенсійне забезпечення.

У підсумку, така ініціатива може стати порушенням принципу «не кусай руку, яка тебе годує», адже додаткове фінансове навантаження може відлякувати частину потенційних покупців. Це, у свою чергу, зменшить активність на аукціонах і, можливо, призведе до продажу державних підприємств на менш вигідних для держави умовах.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Мінсоцполітики пропонує змінити Порядок індексації доходів населення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.