Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 953/21593/19, в якій досліджував питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що громадянка України маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та відсутністю поруч інших осіб, які б могли завадити їй у вчиненні злочину, таємно шляхом вільного доступу взяла з торгівельного стелажа нові товари, що належать магазину, а саме: светр жіночий вартістю 719,20 грн та жіночі джинсові штани вартістю 599,20 грн, після чого за допомогою невстановленого предмета, який заздалегідь принесла із собою, відірвала магнітні захисти, залишивши їх у примірочній.

Після вказаних дій, зазначені речі вона сховала до свого рюкзаку, пройшла лінію кас та антикрадіжних воріт, не сплативши кошти за товар, однак вона була затримана співробітниками служби охорони після проходження нею варт біли виходу з магазину.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова задоволено клопотання захисника обвинуваченої, на підставі ст. 48 КК України її звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно неї за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України закрито.

Ухвалою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Харкова залишено без зміни.

Не погоджуючись із рішенням судів, прокурор подав касаційну скаргу. На думку прокурора, суди дійшли до помилкового висновку про наявність підстав для застосування ст. 48 КК України, оскільки усі перелічені судами обставини не свідчать про те, що в ході досудового розслідування та судового розгляду обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає не неї і робить маловірогідним вчинення нового тотожного або однорідного злочину.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС відзначили, що за змістом статті 48 КК України в редакції, яка діяла станом на 28 січня 2020 року  – день постановлення ухвали судом першої інстанції, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки – коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні мати позитивний характер, дієво впивати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв’язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

При цьому, ВС зазначив, що збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв’язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв’язку зі зміною обстановки, судом першої інстанції зроблено на підставі заявленого захисником обвинуваченої відповідного клопотання з урахуванням позицій учасників провадження, та з дослідженням даних про особу обвинуваченої, зокрема того, що вона є молодою особою, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала вину, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину.

При цьому судом першої інстанції враховано наявність обставин того, що вона змінила умови своєї життєдіяльності, які позитивно і суттєво вплинули на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь в майбутньому, а вчинене нею діяння внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність на час розгляду справи. Такими обставинами зокрема визнані: сумлінна праця в іноземному підприємстві на посаді оператора, допомога матері, яка самостійно виховує двох її неповнолітніх сестер, після вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Врахувавши вказані обставини, суд першої інстанції, діючи в межах своїх повноважень, та з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законів дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування у даному випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, про що у судовому рішенні навів докладні мотиви.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли показання є самостійним процесуальним джерелом доказів та коли запис розмови, зроблений на диктофон мобільного, є допустимим доказом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.