19

 

При виникненні необхідності видання таких правових документів як заповіти і довіреності, переважна більшість громадян знає лише те, що їх слід нотаріально посвідчувати. Втім, у житті кожної людини можливі такі випадки, коли необхідно терміново посвідчити документ, а послуги нотаріуса з певних причин можуть бути недоступні.

Тому у таких випадках, відповідно до Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419), посвідчувати заповіти і довіреності мають право посадові (службові) особи:

– у тих населених пунктах, де нотаріуси відсутні – довіреності посвідчують уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

– начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

– командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

– головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, начальники госпіталів – заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

– директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів – заповіти осіб, що проживають у таких будинках;

– начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах;

– капітани морських або річкових суден, що плавають під прапором України, – заповіти осіб, що перебувають під час плавання на таких суднах;

– начальники пошукових або інших експедицій – заповіти осіб, що перебувають у таких експедиціях.

Отже, таким є коло посадових (службових) осіб, яким вітчизняним законодавством надане право часткового виконання нотаріальних функцій щодо посвідчення довіреностей і заповітів. Знання переліку таких осіб дасть можливість громадянам здійснювати своє волевиявлення у вигляді надання довіреностей та складання заповітів у всіх життєвих ситуаціях.

 

Андрій Подвербний, магістр права