Верховна Рада України ухвалила проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (реєстр. № 4065) авторства голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Ця спроба покращити ухвалений ще 16 січня нинішнього року законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (став Законом України № 466-IX), який викликав обурення у представників малого та середнього бізнесу, чомусь стала ще одним кроком назустріч великому бізнесу.

Законопроект стосується широкого кола питань, і, з одного боку, дійсно уточнює положення щодо:

• трансфертного ціноутворення;
• визначення правил оподаткування нерезидентів через їх постійні представництва;
• обмеження застосування оцінки операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета) лише офшорними юрисдикціями;
• надання платникам податків можливості до 2022 року забезпечити збір даних та інформації, необхідних для декларування об’єктів оподаткування;
• справляння акцизного податку;
• застосування РРО;
• прирівняння до дивідендів виплат нерозподіленого прибутку від трастів, партнерства;
• скасування семирічного терміну позовної давності по перевірках щодо заробітної плати;
• відстрочення застосування штрафів за порушення правил оподаткування по рідкому паливу.

З іншого боку, законопроект назвали таким, що не скасовує, а поглиблює додаткові дискреційні повноваження контролюючих органів, які можуть бути використані з метою тиску на бізнес. Крім того, на думку традиційного опонента голови парламентського комітету Ніни Южаніної, у наступному році державний бюджет України залишиться без додаткових податкових надходжень від офшорних компаній.

Так, законопроектом пропонується:

• Відкласти оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) з 2021 на 2023 рік;
• Відкласти застосування штрафів для платників акцизного податку;
• Звільнити від сплати військового збору доходів у грошовій/натуральній формі, отриманих внаслідок ліквідації/припинення іноземної юридичної особи.

«Втрати складуть до 10 мільярдів доларів США», – вважає народний депутат.

«Нам запропонували обікрасти українську армію», – додала її колега по фракції «Європейська Солідарність» Софія Федина, маючи на увазі звільнення іноземних компаній від сплати військового збору.

Проти окремих положень законопроекту виступив також член фракції «Слуга народу», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура.

Йому не сподобалось запропонована комітетом правка щодо зменшення податку на доходи фізичних осіб для трастів, фондів та інших іноземних утворень.

«У жодній країні немає такого, щоб доходи від трастів та фондів прирівнювалися до дивідендів. Давайте відразу також ухвалимо закон про лобістську діяльність», – заявив він.

Після півгодинної наради голова комітету Данило Гетманцев раптово змінив свою позицію, зокрема щодо військового збору – його повернули для іноземних компаній.

На підтвердження були також виставлені і деякі інші скандальні правки, які були організовано провалені.

Очевидно, зміни у позиції комітету дозволили увалити закон у цілому. У кінцевому результаті його підтримали 296 народних депутатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.