3

Відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 639/2561/18-ц  та встановив, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа.

Обставини справи

Так, з матеріалів справи відомо, районним судом було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення про стягнення з особи на користь приватного акціонерного товариства суми страхового відшкодування у розмірі 21 893,77 грн та 1 600,00 грн судового збору.

Однак, державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. ПрАТ вважало, що повернення виконавчого документа є безпідставним та обмежує його права, як стягувача, оскільки державний виконавець у подальшому мав можливість здійснити запити до органів державної влади для встановлення ідентифікаційного коду боржника, а не повертати виконавчий документ.

З урахуванням викладеного, ПрАТ просило суд: визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов’язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова скаргу ПрАТ задоволено. Постановою Харківського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи скаргу ПрАТ, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із тих обставин, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, у зв’язку із чим дії державного виконавця порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Висновок Верховного Суду

Так ВС нагадав, що у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, «що згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Також ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14 визначено, що «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати передчасним».

Також Верховний Суд згадав практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року), та зазначив, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описували процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, – водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов’язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду»

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

На думку ВС, задовольняючи скаргу ПрАТ суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, та дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу (ПрАТ) без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із відсутністю у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта боржника, порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, Верховний Суд висловився щодо неналежного розгляду скарги громадянина.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Залишити відповідь