9

Ненарахування індексації заробітної плати: позиція Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №824/1059/17-а, в якій досліджував питання проведення індексації заробітної плати.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Б» звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просило скасувати постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки та інспектування.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ виплата заробітної плати за час щорічних відпусток проводилась в дні виплати заробітної плати, а не за три дні до початку відпусток, що є порушенням норм чинного законодавства. Також ненарахування позивачем індексації заробітної плати за 2015-2016 роки та червень-жовтень 2017 року є недодержанням мінімальних гарантій оплати праці, що також є порушенням закону.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 КЗпП України, відтак індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої   законом   на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої  статті 265 КЗпП України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено та ТОВ не спростовано, що за 2015-2016 роки та за червень-жовтень 2017 року не нараховувалася індексація заробітної плати, у зв`язку з чим до позивача були застосовані штрафні санкції на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо помилковості притягнення до відповідальності за абз. 4. ч. 2 ст. 265 КЗпП України, оскільки, на його думку, встановлене порушення є порушенням абз. 3. ч. 2 ст. 265 КЗпП України, відповідно до якого передбачена відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, виходячи з такого.

Також колегія суддів вказала, що проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про працю України, у зв’язку з чим індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи наведене, ВС вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності у контролюючого органу підстав для прийняття постанови про накладення штрафу у розмірі 640 000 грн, за порушення позивачем законодавства про працю, а саме за ненарахування індексації заробітної плати.

Окрім цього ВС зазначив, що у ході проведення інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що виплата заробітної плати за час щорічних відпусток проводилася протягом 2015-2016 років та січня-жовтня 2017 року в дні виплати заробітної плати та авансу, чим порушені вимоги ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України   «Строки виплати заробітної плати» щодо виплати відпускних за три дні до початку відпустки.

ВС звернув увагу, що вказана обставина не заперечувалась позивачем. Поряд з цим надані ТОВ до суду заяви працівників, в яких вони просили директора товариства видати відпускні разом із авансом або разом із заробітною платою і на яких міститься відмітка «не заперечую» з підписом, не є належними та допустимими доказами, оскільки такі заяви були відсутні під час проведення перевірки контролюючим органом, що підтверджується актом перевірки.

Крім того, як убачається з акту перевірки, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки, що мають місце з боку суб`єкта господарювання, відсутні.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, з чим пов’язується виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.