КПК не передбачає обов’язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, участь понятих, обвинуваченого та його захисника при огляді місця події, який проводився на території виправної колонії, яка є режимним об’єктом з обмеженим доступом, не була обов’язковою.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 473/2485/17.

Обставини справи

Органами досудового розслідування особа обвинувачувалася у незаконному зберіганні, придбанні та переведенні особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі.

Так, з матеріалів справи відомо,  що він придбав у чоловіка два обмотані клейкою стрічкою полімерні пакунки з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом та три полімерні пакунки із психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетаміном, які перевіз до місця свого проживання, де зберігав.

Пізніше, обмотавши клейкою стрічкою вищевказані пакунки, на таксі прибув до виправної колонії, де здійснив їх перекид на територію виробничої зони колонії та одразу був затриманий працівниками колонії. Цього ж дня, у період часу з 17:00 до 17:40, працівниками поліції під час огляду земельної ділянки виробничої зони охоронюваної території виправної колонії було виявлено згорток, в якому знаходились вищевказані пакунки з наркотичним засобом та психотропною речовиною.

За вироком суду особу визнано невинуватою та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку із недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду – без зміни.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події, оскільки ні обвинувачений, ні його захисник не брали участь під час проведення даної слідчої дії, при цьому було запрошено понятих, які є вільнонайманими працівниками виправної колонії, що прямо суперечить вимогам ч. 7 ст. 233 КПК, а слідчим було неналежно упаковано вилучені в ході огляду згортки.

Крім того, суд дійшов висновку, що висновок експерта є також недопустимим доказом та не може бути використаний при ухваленні обвинувального судового рішення, оскільки ґрунтується на доказах, що визнані судом недопустимими, а саме на вищезазначеному протоколі ОМП.

Також суд визнав недопустимим доказом протокол огляду DVD-R з додатком, оскільки вказаний диск було оглянуто слідчим без участі обвинуваченого, його захисника та понятих, а під час його перегляду встановлено, що на ньому відсутня інформація про дату та час відеозйомки, тому не зрозуміло, чи дійсно відбувались зафіксовані події 1 червня 2017 року.

На думку Верховного Суду, вищенаведені висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.

Так, ВС зазначив, що  відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК слідчий прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відпорної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Враховуючи зазначене та те, що КПК не передбачає обов’язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, участь понятих, особи та його захисника при огляді місця події, який проводився на території виправної колонії, яка є режимним об’єктом з обмеженим доступом, не була обов’язковою. З огляду на наведене, висновок суду про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події є передчасне.

Разом із цим, з протоколу огляду вбачається, що слідчим на території установи в присутності двох понятих, спеціаліста та начальника оперативного відділу виправної колонії було виявлено та вилучено два згортки, які поміщено до окремої картонної коробки, опечатано та приклеєно до кожної бирку з пояснювальним надписом, підписами понятих та слідчого, після чого направлено до відділу поліції. Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії та зауважень щодо її проведення від останніх не надійшло.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання недопустимими висновку експерта та інших доказів, оскільки вони є похідними доказами, отриманими під час огляду місця події.

При цьому, з висновку експерта вбачається, що надані об`єкти, після проведення дактилоскопічного дослідження, надійшли для проведення експертизи упакованими в пакети Експертної служби, цілісність яких порушена не була.  Висновком встановлено, що надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, загальною масою перерахунку та суху речовину 24, 838 г, а порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, загальною масою 0, 7149 г.

Крім того, на думку ВС, висновок місцевого суду про визнання недопустимим доказом протоколу огляду DVD-R диску з додатком до нього є необґрунтованим, оскільки відповідно до вимог ст. 223 КПК участь понятих, особи та його захисника при огляді диска не була обов’язковою. При цьому з протоколу убачається, що свідок добровільно видав диск для проведення огляду, а переглядом відеофайла, наявного на диску, було встановлено факт перекидання предметів на територію виправної колонії.

ВС наголосив, що про вищезазначені порушення, допущені судом при оцінці доказів, прокурор вказував в апеляційний скарзі, проте, під час розгляду кримінального провадження вищенаведене залишилось поза увагою апеляційного суду та він дійшов передчасного висновку, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази правильно визнано судом недопустимими.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу Миколаївського апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився стосовно підбурювання у наданні неправомірної вигоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.